Усі напевно пам'ятають анекдот про те, як начальник пожежників прийшов на вахту і каже пожежникам:"Палає податкова, тому починаємо збиратися... але дуже повільно" Напевно саме так збиралися поліцейські - вибухотехніки після повідомлення про мінування будівлі Солом'янського райсуду , який після підпалу його попередньої будівлі на П.Кривоноса,25, переїхав на вул. Шутова,1.

Робота суду на цей раз була перервана близько 16-00 повідомленням про те, що будівлю замінували і викликана поліція, без пояснювання, чому поліція , а не СБУ, бо замінування суду - це скоріше теракт. Віра працівників суду у те, що поліція швидко з'ясує причини, були марними і привели лише до того, що люди вийшли навіть без головних уборів і 2 години прочекали на морозі. Причому, більшість суддівських чиновників, виходячи з кабінетів навіть не виключили світло. Бо гроші на оплату перевитрат недешевої електроенергії не з їхньої ж кишені, а українців.

Вибух, якби приміщення дійсно було замінованим, міг би бути досить потужним і дістати сусідньої будівлі СБУ, оскільки під самою будівлею стояла купа легковиків та авто із привезеними затриманими.

Поліція діяла як завжди передбачуване. Вибухотехніки приїхали лише о 17-16, але не змогли нічого відразу ж зробити, бо, як виявилося ДСАУ не забезпечило наявність інструкції про обов'язковість зберігання в суді аварійного комплекту ключів від усіх приміщень.

То ж через ледачих поліцейських та ДСАУ Солом'янський райсуд міг би злетіти в повітря. Як з'ясувалося, погроза мінування суду стосувалася і будівлі Солом'янського райсуду на  Вознесенському узвозі, 10Б, Тобто, більш за все, повідомлення про замінування було пов'язано із кимось, в кого закінчувався строк перебування під вартою.

Перерва роботи Солом'янського райсуду привертає увагу до декількох проблем:

1. Національна поліція не здатна оперативно реагувати на повідомлення про мінування державних установ. І в певний час терористи можуть скористатися цим і організувати хаос.

2. ДСАУ не здатна забезпечити:

2.1. Наявність в судах опечатаних колб із ключами до усіх приміщень, які. під час надзвичайних ситуацій (мінування, пожежа тощо). можуть бути передані головою суду,керівником апарату суду для огляду приміщень.

2.2. Забезпечення умов, коли б в судах економилися витрати на утримання судів, в тому числі, і не допуск марнотратства електроенергії.

2.3. Рамки в судах не налаштовані так, щоб охорон могла по звуку визначати, що за предмети проносять відвідувачі.

2.4. Щоб якщо вже суд знаходиться в двох приміщеннях, то можна було б хоч розмістити суддів, що мають спеціалізацію у кримінальних справах в одному приміщенні, а у цивільних справах - в іншому.  Тоді хоч повідомлень про мінування було б менше, не кажучи вже про те, судді з троєк не моталися  по місту цілий день.