Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com RSS для Zakonoproekt.org.ua Про RSS


Дії Азарова по захопленню приміщень Верховного Суду незаконні 

Сторінка англійською мовою Сторінка російською мовою Сторінка французькою мовою Сторінка німецькою мовою Сторінка  іспанською мовою Версія для друку
01.11.2010

27 жовтня 2010 року Кабінетом Міністрів України ухвалено Розпорядження № 2037-р «Про розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ» (далі – Розпорядження).

Розпорядженням встановлено, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розміщується у приміщеннях, де розташовуються судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України, в будівлях по вул. П. Орлика, 4 і 4-а, у м. Києві. Також Розпорядженням за зазначеним Вищим спеціалізованим судом закріплено на праві оперативного управління нерухоме майно, під яким – через стилістичні вади тексту Розпорядження – можна розуміти чи то певні приміщення, де розташовуються судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України, чи то дві адміністративні будівлі по вул. П. Орлика, 4 і 4-а.

Таке Розпорядження прийнято з порушенням чинного законодавства, зокрема, щодо місця розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, підстав надання цьому суду майна в оперативне управління, складу майна, яке закріплено за цим судом на праві оперативного управління, і порядку такого закріплення та прав й інтересів Верховного Суду України.

Щодо місця розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

У Розпорядженні встановлено, що Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ розміщується в приміщеннях, які знаходяться в будівлях по вул. П. Орлика, 4 і 4-а.

Згідно з абзацом другим підпункту 1 пункту 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 7 липня 2010 року (далі – Закон) Кабінет Міністрів України має забезпечити розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ в адміністративних приміщеннях, де на день набрання чинності Законом розміщувались судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України.

Отже, в Законі йдеться про певні адміністративні приміщення без уточнення їхньої адреси. Тобто, законодавець виходить з того, що закріплення тих чи інших приміщень за структурними підрозділами Верховного Суду України (судовими палатами) здійснюється на основі локальних актів, якими є, зокрема, накази Голови Верховного Суду України.

Наказом Голови Верховного Суду України від 29 жовтня 2009 року № 49/0/18-09 було визначено розподіл службових приміщень в будівлях, які закріплені за Верховним Судом України на праві оперативного управління.

Такими приміщеннями є лише частина адміністративної будівлі Верховного Суду України за адресою м. Київ, вул. П. Орлика, 4-а.

Ця п’ятиповерхова будівля має 136 кабінетів і корисну площу 3 366,4 кв. м. Суддями судових палат у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України на день набрання чинності Законом були зайняті частково приміщення другого, третього і четвертого поверхів цієї будівлі: суддями Судової палати у кримінальних справах – 35 кабінетів площею 813,6 кв. м; суддями Судової палати у цивільних справах – 20 кабінетів площею 473,8 кв. м. Працівники управлінь забезпечення діяльності цих судових палат (159 осіб) займали 45 кабінетів загальною площею 957,2 кв. м.

Крім суддів судових палат Верховного Суду України у цивільних і кримінальних справах та працівників управлінь забезпечення діяльності цих судових палат, у зазначеній адміністративній будівлі на день набрання чинності Законом розміщувались і наразі розміщуються також інші судді Верховного Суду України (7 суддів, які займають 7 кабінетів площею 154,8 кв. м), а також працівники шести структурних підрозділів апарату Верховного Суду України (50 осіб, які займають 19 кабінетів площею 400,3 кв. м) та управління участі прокурорів у перегляді судових рішень у кримінальних справах Генеральної прокуратури України (103,0 кв. м).

Усього в адміністративній будівлі Верховного Суду України, розташованій по вул. П. Орлика, 4-а, на день набрання чинності Законом працювала 271 особа (без врахування працівників Генеральної прокуратури України), у тому числі 55 суддів судових палат Верховного Суду України у цивільних та кримінальних справах.

В адміністративній будівлі Верховного Суду України за адресою м. Київ, вул. П. Орлика, 4 судді судових палат у цивільних та кримінальних справах та працівники управлінь забезпечення діяльності цих палат жодних приміщень не займали і не займають.

Таким чином, Розпорядження щодо розташування Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у приміщеннях будівлі по вул. П. Орлика, 4 у м. Києві суперечить положенням абзацу другого підпункту 1 пункту 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону.

Щодо підстав надання Вищому спеціалізованому суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ майна в оперативне управління

В тексті Розпорядження Кабінету Міністрів України відсутнє посилання на законодавчий акт, згідно з яким або на виконання якого Уряд закріпив за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ державне майно. І це не випадково.

В абзаці другому підпункту 1 пункту 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону йдеться про забезпечення розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, проте не визначено, на підставі якого саме речового права. Наприклад, в абзаці третьому цього ж підпункту прямо передбачається забезпечення передачі в оперативне управління Державної судової адміністрації України приміщень військових судів, що ліквідуються, для розміщення відповідних окружних та апеляційних адміністративних судів. Таким чином, законодавець чітко розмежовує поняття «розміщення» і «передача в оперативне управління для розміщення».

Відповідно до частини третьої статті 88 та частини першої статті 102 Цивільного кодексу України майно, яке засновник повинен передати установі, зазначається в установчому акті. Припис щодо зазначення порядку формування майна в установчому документі міститься в частині другій статті 57 Господарського кодексу України. Установчим актом про створення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ є Закон України «Про судоустрій і статус суддів» (пункт 1 розділу ХIII «Перехідні положення»). Цей Закон не встановлює закріплення за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ будь-якого майна чи надання йому майна в оперативне управління і не уповноважує Уряд України здійснити такі дії.

Таким чином, правові підстави для закріплення за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ будь-якого майна відсутні. Відтак, Розпорядження в частині закріплення майна за вказаним Вищим спеціалізованим судом суперечить положенням частини третьої статті 113 Конституції України, згідно з якою Кабінет Міністрів України у своїй діяльності керується цією Конституцією та законами України.

Щодо складу майна, яке закріплено за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ на праві оперативного управління та порядку його закріплення

Відповідно до Розпорядження за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ закріплено на праві оперативного управління нерухоме майно, під яким – через стилістичні вади тексту Розпорядження – можна розуміти чи то певні приміщення, чи то дві адміністративні будівлі.

1. Якщо виходити з того, що за зазначеним Вищим спеціалізованим судом закріплені на праві оперативного управління службові приміщення, де розташовуються судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України, то таке рішення Уряду суперечить чинному законодавству з таких підстав.

Відповідно до підпункту «б» пункту 2 Положення про порядок передачі об’єктів права державної власності, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21 вересня 1998 року № 1482, об’єктом передачі є будівлі, а також нежитлові приміщення після виділення їх в окрему облікову одиницю (інвентарний об’єкт).

Приміщення, про які йдеться в Розпорядженні, в окрему облікову одиницю не виділялися (розподільчий баланс не складався) і у Розпорядженні вони не значаться як інвентарний об’єкт, а лише зазначено структурні підрозділи Верховного Суду України, які розміщаються в цих приміщеннях.

Крім того, як зазначено раніше, вказані приміщення знаходяться виключно в адміністративній будівлі по вул. П. Орлика, 4-а. На сьогодні ця адміністративна будівля закріплена за Верховним Судом України на праві оперативного управління відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 3 березня 1995 року № 133-р (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 1995 року № 718-р).

Зміст права оперативного управління визначено частиною першою статті 137 Господарського кодексу України – це повноваження щодо володіння, користування і розпорядження майном. Окрім того, частиною третьою зазначеної статті та положеннями статті 147 цього Кодексу передбачено, що захист права оперативного управління здійснюється відповідно до положень, встановлених для захисту права власності. У зв’язку з цим необхідно підкреслити, що частиною четвертою статті 41 Конституції України встановлено неможливість протиправного позбавлення права власності.

Відповідно ж до частини другої статті 137 та статті 147 Господарського кодексу України власник майна, закріпленого на праві оперативного управління за суб’єктом господарювання (а Верховний Суд України у відносинах користування майном виступає як суб’єкт господарювання), має право вилучати у цієї особи лише надлишкове майно, а також майно, що не використовується, та майно, що використовується не за призначенням.

На сьогодні рішень про вилучення будівлі по вул. П. Орлика, 4-а або окремих приміщень цієї будівлі з оперативного управління Верховного Суду України не існує.

Фактично Кабінет Міністрів України своїм Розпорядженням передав державне майно в оперативне управління одній юридичній особі, не вирішивши питання щодо права оперативного управління на це саме державне майно, належне іншій юридичній особі. Це суперечить принципам здійснення права власності, визначеним статтею 319 Цивільного кодексу України. Так, частиною першою статті 329 Цивільного кодексу України встановлено, що юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, на підставах, не заборонених законом.

Отже, правових підстав для надання приміщень в будівлі по вул. П. Орлика, 4-а в оперативне управління Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ немає, а Розпорядження з цього питання суперечить чинному законодавству щодо захисту права власності.

2. Якщо розглядати Розпорядження як рішення Кабінету Міністрів України про закріплення на праві оперативного управління за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ адміністративних будівель по вул. П. Орлика, 4 і 4-а, то крім наведеного вище щодо будівлі 4-а слід зазначити, що адміністративна будівля по вул. П. Орлика, 4 перебуває в оперативному управлінні Верховного Суду України на підставі розпоряджень Ради Міністрів УРСР від 16 листопада 1957 року № 1280-р та від 4 січня 1958 р. № 13-р. Крім того, в цій будівлі ні судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України, ні окремі судді чи працівники цих палат на день набрання чинності Законом не розміщувались і не розміщуються. Отже висновок щодо відсутності правових підстав закріплювати на праві оперативного управління будинок 4-а за Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ повною мірою стосується і будівлі по вул. П. Орлика, 4.

Крім того, відповідно до розпоряджень Київської міської державної адміністрації від 14 серпня 1998 року № 1682 та Київської міської ради від 23 грудня 2004 року № 959/2369 земельні ділянки площами 0,6971 га і 0,8766 га, призначені для експлуатації та обслуговування адміністративних будівель по вул. П. Орлика 4 і 4-а, надані в постійне користування Верховному Суду України, що посвідчено відповідними державними актами. При цьому стаття 152 Земельного кодексу України встановлює захист прав землекористувачів нарівні із захистом прав власників земельних ділянок.

На підставі зазначених актів, а також згаданих вище розпоряджень Кабінету Міністрів України від 3 березня 1995 року № 133-р (із змінами, внесеними розпорядженням Кабінету Міністрів України від 21 листопада 1995 року № 718-р) і Ради Міністрів УРСР від 16 листопада 1957 року № 1280-р, саме Верховний Суд України укладає договори з іншими учасниками відносин у сфері господарювання стосовно енергопостачання, водопостачання до адміністративних будівель по вул. П. Орлика, 4 і 4-а, водовідведення тощо.

Реалізація Розпорядження щодо надання зазначених вище будівель в оперативне управління Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ призведе до конфліктної ситуації. Зокрема, відповідно до частини першої статті 377 Цивільного кодексу України до особи, яка набула право власності на будівлю або споруду, переходить право користування на земельну ділянку, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення в обсязі та на умовах, встановлених для попереднього землевласника (землекористувача). Оскільки будівлі і споруди залишаються в оперативному управлінні Верховного Суду України, то і земельні ділянки також залишаються в його користуванні, і законних підстав для вилучення у нього цих ділянок немає.

Щодо порушення прав й інтересів Верховного Суду України

Розпорядження порушує майнові права Верховного Суду України щодо здійснення права оперативного управління державним майном.

Відповідно до абзацу шостого пункту 4 розділу XIII «Перехідні положення» Закону судді Верховного Суду України, не переведені до вищих спеціалізованих судів чи інших судів загальної юрисдикції, здійснюють свої повноваження до звільнення з посади відповідно до частини п’ятої статті 126 Конституції України. На сьогодні у Верховному Суді працює 59 суддів. Отже, Розпорядження унеможливлює виконання Верховним Судом України положення частини другої статті 133 Закону «Про судоустрій та статус судів», відповідно до якого кожен суддя має бути забезпечений окремим кабінетом, робочим місцем і необхідними засобами. Крім того, згідно з частинами першою та другою статті 151 цього ж Закону, кожен суддя Верховного Суду України має помічника.

Кабінет Міністрів України згідно з положеннями частини другої статті 6, частини другої статті 19 та частини третьої статті 113 Конституції України у своїй діяльності зобов’язаний керуватися цією Конституцією та законами України, здійснювати свої повноваження у встановлених Конституцією межах і відповідно до законів України і діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Підсумовуючи, наголошуємо на тому, що Кабінет Міністрів України, приймаючи Розпорядження від 27 жовтня 2010 року «Про розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ», порушив вимоги вищенаведених положень Основного Закону України, зокрема:

1) вийшов за межі припису частин четвертої і п’ятої статті 41 Конституції України, протиправно обмеживши Верховний Суд України у праві користування приміщеннями та земельними ділянками, і порушив при цьому вимоги статей 137, 147 Господарського кодексу України, статей 319, 329 Цивільного кодексу України та статі 152 Земельного кодексу України;

2) порушив приписи абзацу другого підпункту 1 пункту 14 розділу XIII «Перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», згідно з якими він зобов’язаний лише забезпечити розміщення Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ і лише в тих адміністративних приміщеннях, де на день набрання чинності Законом розміщувались судові палати у цивільних і кримінальних справах Верховного Суду України.

На підставі частини першої статті 393 Цивільного кодексу України правовий акт органу державної влади, який не відповідає законові і порушує права власника, за позовом власника майна визнається судом незаконним та скасовується.

Виконання ж Розпорядження призведе до того, що Верховний Суд України буде позбавлений можливості повноцінно здійснювати правосуддя.

Так, станом на 20 жовтня 2010 року потребувало вирішення Верховним Судом України відповідно до пункту 2 розділу XIII «Перехідні положення» в порядку процедур касаційного провадження та провадження за винятковими обставинами (у виключному порядку) 33 446 скарг та справ цивільної і 2 476 скарг та справ кримінальної юрисдикції. Крім цього, не рахуючи тих справ, які вже почали надходити на підставі норм Закону, мають бути розглянуті ще 54 справи адміністративної юрисдикції, які до 30 липня 2010 року, тобто до дня набрання чинності Законом, в установленому порядку були допущені Судовою палатою в адміністративних справах Верховного Суду України до провадження за винятковими обставинами.

Таким чином, судді Верховного Суду України продовжують і ще тривалий час будуть продовжувати розглядати як десятки тисяч зазначених справ в порядку, який діяв до набрання чинності Законом, так і кримінальні, цивільні, адміністративні й господарські справи в порядку, передбаченому чинним процесуальним законодавством.

В адміністративному будинку по вул. П. Орлика, 8, який, крім будинків по вул. П. Орлика, 4 і 4-а, є у користуванні Верховного Суду України, неможливо розмістити ні усіх суддів Верховного Суду України разом з помічниками та іншими працівниками апарату суду, ні навіть тільки наявних суддів Верховного Суду України.

Відповідно до частини другої статті 11 Закону розгляд справ у судах відбувається відкрито, крім випадків, установлених процесуальним законом. За загальним правилом, визначеним процесуальним законодавством, судове засідання проводиться у спеціально обладнаному приміщенні – залі судових засідань (наприклад, ч. 3 ст. 158 ЦПК України, ч. 3 ст. 122 КАС України, ст. 74 ГПК України, ч. 2 ст. 271, ч. 12 ст. 303, ч. 2 ст. 307 КПК України тощо).

В адміністративній будівлі Верховного Суду України, розташованій за адресою: м. Київ, вул. П. Орлика, 8, відсутні спеціально обладнані приміщення – зали судових засідань, що є принципово важливим, зокрема для розгляду кримінальних справ. Це ставить під загрозу забезпечення дотримання суддями Верховного Суду України принципів гласності і відкритості судового процесу, форми його проведення, таємниці нарадчої кімнати, дотримання розумних строків розгляду справ тощо.

Отже, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам Верховного Суду України, а захист цих прав та інтересів, так само як і захист прав, свобод та законних інтересів великої кількості фізичних і юридичних осіб у разі, якщо в приміщеннях адміністративних будівель по вул. П. Орлика, 4 та 4-а буде розміщено Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, оскільки це призведе до фактичної паралізації роботи Верховного Суду України, який не має інших приміщень для здійснення правосуддя та іншої передбаченої законом діяльності.

 
Для даного повідомлення коментарі заборонені.
Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Таким чином Ви завжди зможете слідкувати за оновленнями на сторінці Zakonoproekt.Org.UA на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на GOOGLE+ Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com

Zakonoproekt.org.ua - це незалежне видання, що фінансуються за рахунок реклами та кожного використання читачами рекламних банерів на цьому сайті.

Заходьте до нас на Facebook


Про фінансування сайту

© 2010 www.zakonoproekt.org.ua . Творимо закони разом! Аналіз законів та аналіз і розробляння законопроектів. Сайт - це останні новини щодо Верховної Ради України. Президента України,. Кабінет міністрів України та інші органи державної влади і органи місцевого самоврядування на тему: закони, законопроекти та інше законодавство, політика, економіка, фінанси, технології, право, культура, здоров’я.
Усі права на матеріали, що перебувають на сайті, захищенi відповідно до законодавства України. Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редиректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .

Карта сайту | © 2010 - 2019 Zakonoproekt.Org.UA
RSS для Zakonoproekt.org.ua