Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com RSS для Zakonoproekt.org.ua Про RSS


Іван Плющ: «Поразка Ющенка на виборах - це не поразка української національної ідеї» 

Сторінка англійською мовою Сторінка російською мовою Сторінка французькою мовою Сторінка німецькою мовою Сторінка  іспанською мовою Версія для друку
06.09.2011

Іван Плющ: І на завершення. Я в цьому залі працюю четверть віку. І хочу вам сказати, що перший закон… Да коли пора, це не вам судить. І перший Закон про мову, завдячуючи перебудові, був прийнятий у 1989 році. Як на мене, це найкращий закон. Кращого ми поки що не придумали, а може й не потрібно. Декларація про державний суверенітет була прийнята в цьому залі у 1990 році 357 голосами, і ще 17 написали записки, що просимо зарахувати наш голос. Акт проголошення незалежності – 346 голосів, Конституція – 315. І сотні законодавчих актів приймалися конституційною більшістю. Це було можливо тільки тому, коли ми в цьому залі були єдині в думах і в діях.«Шановний пане Президенте! Шановні колеги, гості і присутні в цьому залі! Ось уже понад 20 років на карті світу з`явилася незалежна держава – Україна. Це свідчення того, що український народ за свою багатовікову історію не тільки в черговий раз проголосив свою незалежність, а й довів, що він хоче і може бути передбачуваним, добрим сусідом і активним суб`єктом європейської і світової спільноти.

20 років для держави і суспільства – це мить. Але я думаю, що багато хто з вас поділяє, що це найбільша перемога нашої історії, і звичайно до неї мають пряме відношення Верховна Рада України першого скликання і народні депутати України, які багато хто присутній у цьому залі, а які й не присутні.(Оплески)

З перших років незалежності і до цього часу ми з гордістю говорили, декларували і продовжуємо говорити і декларувати про наші прекрасні можливості в розбудові національної економіки і організації громадянського суспільства. І це дійсно так, про це стверджують як вітчизняні, так і зарубіжні експерти. Але на превеликий жаль, і це визнав Президент України Віктор Янукович в своєму Посланні до українського народу, нагадуючи про наші суворі реалії, називаючи головною проблемою незалежності бідність і злидні, особливо частини українського народу старшого покоління. Да й сьогодні ви чули, Віктор Федорович декілька разів назвав ці категорії: і злидні, і бідність і так далі.

Звісно, що сьогодні в суспільстві тільки лінивий не задає питання: чому намагання здійснити за роки незалежності всілякі реформи бажаного результату не дали. Та й не всім вони подобаються, треба відверто сказати.

Як на мене, ми зобов'язані визнати очевидну істину: суспільно-економічні перетворення, ліберальне майбутнє нашого суспільства і держави не мало конструктивної альтернативи ні на старті системних реформ, немає воно і сьогодні.

Саме тому я і ті, хто поділяють таку думку, підтримали ініціативу народного депутата Ігоря Рибакова про створення у парламенті депутатської групи "Реформи заради майбутнього", завданнями якої є… (Оплески) По-перше, подальша розбудова громадянського суспільства, по-друге, розвиток економіки, яка здатна була б інтегруватися у світовий ліберальний, за своїм визначенням, простір набуттям членства у Євросоюзі.

Я дозволю собі сказати, що більше дев'яносто процентів громадян, які на грудневому 91-го року референдумі голосували за становлення України як суверенної держави, віддали свій голос саме за такі пріоритети розвитку України.

Досвід поряд з нами. Всі ми пам'ятаємо стан справ в економіці і суспільстві сусідньої Польщі у кінці 80-х, початку 90-х років. Вони були далеко не кращі, чим в Україні. Сьогодні Польща – визнаний лідер Центральної Європи, член НАТО та Євросоюзу, а за темпами зростання ВВП серед постсоціалістичних країн поступається тільки Китаю.

Чому ж реалії повсякденного життя в Україні докорінно відрізняються від Польщі? Тому що наші партії лівого крила і інші так звані "народні" не можуть розірвати зв'язку з принципами догматичного марксизму-ленінізму, не набули ознак європейської соціал-демократії і, на превеликий жаль, виконують функції непримиренної опозиції ринковим перетворенням. У Польщі ліві партії, на відміну від наших, були активними провідниками євроінтеграції, підтримували ринкові реформи, поглиблюючи їх.

Сьогодні найпростіше і наймодніше списувати всі негаразди на Президента і парламент. Треба зрозуміти, що проблеми, перед вирішенням яких зупинилася у своєму розвитку Україна, не зводяться виключно до економіки. Це проблеми несформованості всього українського суспільства в політичну націю. Епіцентр зростання розбалансованості соціально-економічних процесів, на думку вчених, саме тут. Неподолання світоглядного вакууму є чи на найбільшим деструктивним чинником консолідації українського суспільства.

Розлад у суспільстві, за визначенням Михайла Булгакова, розпочинається у головах людей. Ми дедалі частіше стикаємося із світоглядними поглядами комуністичної системи. В українському суспільстві домінують партії без власних ідеологій. Ще небезпечніше, коли такі партії формують владні інституції, які керують державою. Якщо діюча влада не буде адекватно реагувати на такі явища, вона втрачатиме довіру у народі.

Долаючи світоглядний вакуум створюючи умови досягнення суспільного компромісу, перш за все в переосмисленні історії, подоланні викривлених стереотипів – це не лише наше право, це наш священний обов’язок. Для цього потрібно більш ґрунтовно розібратися в собі, пізнати самих себе, усвідомити свою історичну не пересічність та цінність, пам’ятаючи при цьому: народ без історії є безбатченком. Такий народ втрачає не лише свої генетичні витоки, а і бачення перспективи.

Політики, які пропонують нам займатися лише проблемами сьогодення, а історія нехай почекає, є недалекоглядними і деструктивними. Ще великий Черчилль попереджав, що чим більше ви заглиблюєтесь в минуле, тим краще вам бачиться майбутнє. А український вчений, професор Володимир Шаян писав: історія – це процес самоусвідомлення нацією своєї суті, і через усвідомлення себе самої в процесі історії нація здійснює своє призначення.

Я приводжу ці висловлювання для того, що у нас дуже багато зараз серед політикуму тих, кого Тарас Григорович Шевченко слушно назвав "дядьками отєчества чужого". Для них наша історія чужа, спекулюючи на історичній проблематиці, вони хочуть нажити політичні дивіденди. (Оплески)

Особливий супротив повинен викликати будь-яке приниження української мови, невід'ємного атрибуту суспільства, що прагне бути самим собою. (Оплески)

У зв’язку з цим, звертаюсь до всіх, хто сидить, хто нас бачить і слухає: не ототожнюйте поразку… Сидить у цьому залі, дякую… Не ототожнюйте поразку Віктора Ющенка на президентських виборах як поразку української національної ідеї, яка була серцевиною майдану 2004 року.

Дотримуючись названих і подібних принципів дасть нам можливість відмежуватися від тих, про кого дуже влучно писав український поет, археолог і політичний діяч Олег Ольжич: "О націє! Дужа і вічна як бог! Не це покоління холопів, хто злото знеславить твоїх перемог при Корсуні і Конотопі".

І на завершення. Я в цьому залі працюю четверть віку. І хочу вам сказати, що перший закон… Да коли пора, це не вам судить. І перший Закон про мову, завдячуючи перебудові, був прийнятий у 1989 році. Як на мене, це найкращий закон. Кращого ми поки що не придумали, а може й не потрібно. Декларація про державний суверенітет була прийнята в цьому залі у 1990 році 357 голосами, і ще 17 написали записки, що просимо зарахувати наш голос. Акт проголошення незалежності – 346 голосів, Конституція – 315. І сотні законодавчих актів приймалися конституційною більшістю. Це було можливо тільки тому, коли ми в цьому залі були єдині в думах і в діях.

Дозвольте мені на останок зацитувати частину листа Пантелеймона Куліша "Тарасу Григоровичу Шевченку у 1844 році". Цитата: "Отже, й нам, що взялися протирати очі своїм землякам, треба один одному пособляти, один одному радити, а то не буде добра з нашого писання. Да й батько козацький, старий Хмельницький, промовив, умираючи: тим і сталася, каже, страшенная козацькая сила, що у вас, панове молодці, була воля і дума єдина". Слава Україні!».

З виступу на урочистому засіданні з нагоди 20-ї річниці проголошення незалежності України 6 вересня 2011 року народного депутата України п`яти скликань, Голови Верховної Ради України першого та третього скликань, Героя України Івана Степановича Плюща, розміщеного на сайті www.Zakonoproekt.Org.UA.

Для даного повідомлення коментарі заборонені.
Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Таким чином Ви завжди зможете слідкувати за оновленнями на сторінці Zakonoproekt.Org.UA на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на GOOGLE+ Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com

Zakonoproekt.org.ua - це незалежне видання, що фінансуються за рахунок реклами та кожного використання читачами рекламних банерів на цьому сайті.

Заходьте до нас на Facebook


Про фінансування сайту

© 2010 www.zakonoproekt.org.ua . Творимо закони разом! Аналіз законів та аналіз і розробляння законопроектів. Сайт - це останні новини щодо Верховної Ради України. Президента України,. Кабінет міністрів України та інші органи державної влади і органи місцевого самоврядування на тему: закони, законопроекти та інше законодавство, політика, економіка, фінанси, технології, право, культура, здоров’я.
Усі права на матеріали, що перебувають на сайті, захищенi відповідно до законодавства України. Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редиректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .

Карта сайту | © 2010 - 2021 Zakonoproekt.Org.UA
RSS для Zakonoproekt.org.ua