Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com RSS для Zakonoproekt.org.ua Про RSS


Як депутати закон приймали, щоб в людей землю забирати 

Сторінка англійською мовою Сторінка російською мовою Сторінка французькою мовою Сторінка німецькою мовою Сторінка  іспанською мовою Версія для друку
05.12.2010

18.03.2009 р. прийнято в 1 читанні проект Закону України №3682 "Про відчуження земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності".Головним було визначено Комітет з питань аграрної політики та земельних відносин.

Ось що пропонувалося змінити в цьому проекті.

1. Назву законопроекту «Про відчуження земельних ділянок права приватної власності для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності» викласти в такій редакції:«Про викуп об’єктів права приватної власності для суспільних потреб та примусове відчуження об'єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності».

У частини 5 статті 41 Конституції України «Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. Примусове відчуження таких об'єктів з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.» говориться про примусове відчуження саме об'єктів права приватної власності, а не лише про відчуження земельних ділянок і лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, а не для суспільних потреб.

2. Пронумерувати всі окремі частини тексту законопроекту.

3. Преамбулу законопроекту «Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності.» викласти, як статтю 1 в такій редакції: «Стаття 1. Сфера застосування Закону

Цей Закон визначає правові, організаційні та фінансові засади регулювання суспільних відносин, що виникають у процесі викупу об’єктів права приватної власності  для суспільних потреб, що перебувають у власності громадян або юридичних осібта примусового відчуження таких об'єктів права приватної власності з мотивів суспільної  необхідності». Змінити подальшу нумерацію статей.

4. По тексту змінити «земельних ділянок» на «об'єктів права приватної власності».

5. Пункт 1 частини 1 статті 1 «1) викуп земельних ділянок для суспільних потреб — передача земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, у державну або комунальну власність за плату для задоволення суспільних потреб у порядку, встановленому законом;» викласти в такій редакцій: «1) викуп для суспільних потреб об'єктів права приватної власності — передача на умовах цивільно-правового договору у державну або комунальну власність для задоволення суспільних потреб громадянами або юридичними особами об'єктів права приватної власності, що перебувають у їхній власності;».

6. Пункт 2 частини 1 статті 1 «2) викупна ціна — вартість земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній, з урахуванням збитків, завданих власникові внаслідок викупу земельної ділянки, включаючи збитки, які будуть завдані власнику у зв’язку з достроковим припиненням його зобов’язань перед третіми особами, зокрема упущену вигоду;» викласти в такій редакції:

«2) викупна ціна — вартість об'єкту права приватної власності (земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень), що розміщені на ній, з урахуванням збитків, завданих власникові внаслідок викупу земельної ділянкиі витрат на відновлення на новій земельній ділянці житлового будинку, інших будівель, споруд та багаторічних насаджень, що розміщені на ній, включаючи збитки, які будуть завдані власнику у зв’язку з достроковим припиненням його зобов’язань перед третіми особами, зокрема упущену вигоду;»

Якщо ініціатор викупає ділянку, то він і повинен відшкодувати всі збитки, які були нанесені власнику. Така вимога примусить органи державної влади і місцевого самоврядування більш ретельно відноситися до прийняття рішення щодо викупу об’єктів.

7. Пункт 3 частини 1 статті 1 «3) примусове відчуження земельних ділянок — комплекс організаційно-правових, фінансових та інших дій органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування згідно із законодавством, спрямованих на примусове припинення права власності на земельні ділянки з мотивів суспільної необхідності на підставі і в порядку, встановленому законом;» викласти в такій редакції: «3) примусове відчуження об'єктів права приватної власності для державних потреб — комплекс організаційно-правових, фінансових та інших дій органів державної влади згідно із законодавством, спрямованих на примусове припинення права власності на об'єкти права приватної власності з мотивів суспільної необхідності за умови попереднього й рівноцінного відшкодування на підставі і в порядку, встановленому законом. В умовах воєнного чи надзвичайного стану примусове відчуження таких об'єктів допускається з наступним повним відшкодуванням їх вартості;». Наприклад згідно частини 3 статті 38 Конституції Російської Федерації «3. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як за рішенням суду. Примусове відчуження майна для державних потреб може бути зроблене тільки за умови попереднього й рівноцінного відшкодування.»

8. Пункт 4 частини 1 статті 1 «4) суспільна необхідність — обумовлена загальнодержавними інтересами нагальна необхідність, для задоволення якої допускається примусове відчуження земельної ділянкивикласти в такій редакції: «4) суспільна необхідність — обумовлена державними інтересами нагальна необхідність, для задоволення якої допускається примусове відчуження об'єкта права приватної власності;»

9. Пункт 5 частини 1 статті 1 «5) суспільні потреби — потреби у земельних ділянках для задоволення інтересів держави чи територіальної громади.» викласти в такій редакції: «5) суспільні потреби — потреби в об'єкті права приватної власності для задоволення інтересів держави чи територіальної громади.»

10. Частина 1 статті 2 «1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з викупом земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для задоволення суспільних потреб, та примусовим відчуженням земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути задоволені з використанням земель державної чи комунальної власності.» викласти в такій редакції: «1. Дія цього Закону поширюється на суспільні відносини, пов’язані з викупом об'єктів права приватної власності, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для задоволення суспільних потреб, та примусовим відчуженням об'єктів права приватної власності для державних потреб з мотивів суспільної необхідності, якщо такі потреби не можуть бути задоволені з використанням об’єктів державної чи комунальної власності.».

11. Абзац 1 частини 2 статті 2 «суспільні відносини, що виникають у разі звернення стягнення на земельну ділянку за невиконання боргових зобов’язань, забезпечених заставою такої ділянки;» викласти в такій редакції: «1) суспільні відносини, що виникають у разі звернення стягнення на об'єкти права приватної власності за невиконання боргових зобов’язань, забезпечених заставою таких об’єктів;»<

12. Абзац 2 частини 2 статті 2 «вилучення (викуп) земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності;» викласти в такій редакції: «2) вилучення (викуп) об'єктів права приватної власності, що перебувають у державній та комунальній власності;».

13. Абзац 3 частини 2 статті 2 «вилучення (викуп) земельних ділянок, що перебувають у державній та комунальній власності;» викласти в такій редакції: «3) суспільні відносини, пов’язані з відшкодуванням втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва, у разі викупу земельних ділянок для суспільних потреб;».

14. Абзац 4 частини 2 статті 2 «суспільні відносини, пов’язані з купівлею-продажем земельних ділянок та укладенням інших цивільно-правових договорів між власником земельної ділянки та іншими громадянами або юридичними особами з метою задоволення приватних інтересів;» викласти в такій редакції: «4) суспільні відносини, пов’язані з купівлею-продажем об'єктів права приватної власності та укладенням інших цивільно-правових договорів між власником об'єкта права приватної власності, та іншими громадянами або юридичними особами з метою задоволення приватних інтересів;».

15. Вилучити абзац 5 частини 2 «Дія цього Закону не поширюється на: примусове відчуження земельних ділянок в умовах воєнного чи надзвичайного стану.», оскільки згідно статті 41 Конституції України примусове відчуження дозволяється з мотивів суспільної необхідності не лише в звичайних умовах, але і в умовах воєнного та надзвичайного стану.

16. Назву статті 3 «Земельна ділянка як об’єкт відчуження» викласти в такій редакції: «Об'єкт права приватної власності як об’єкт відчуження»

17. Частина 1 статті 3 «1. Об’єктом відчуження за цим Законом може бути земельна ділянка чи її частина, житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що розміщені на ній, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб.» викласти в такій редакції: «1. За цим Законом об’єктом відчуження можуть бути об'єкти права приватної власності (земельна ділянка чи її частина, житловий будинок, інші будівлі, споруди, багаторічні насадження, що розміщені на ній), які перебувають у власності громадян або юридичних осіб.».

18. Частину 5 статті 3 «5. У разі коли частина земельної ділянки відчужується, а решта площі такої ділянки не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, власник земельної ділянки може вимагати від органу, який відчужує частину земельної ділянки, відчуження усієї земельної ділянки.» викласти в такій редакції: «5. У разі коли частина земельної ділянки примусово відчужується, а решта площі такої ділянки не може раціонально використовуватися за цільовим призначенням, державний орган, який відчужує частину земельної ділянки, зобов’язаний за вимогою власника земельної ділянки відчужувати усю земельну ділянку.». Якщо об’єкт викуповується, то це наслідок договору між суб’єктами цього договору. А якщо сторона зобов’язана, то лише для державних потреб, державному органу, і тому вона має право на обов’язковий захист її прав, а не на право вимагати, яке якійсь орган може і не задовольнити.

19. Назву статті 4 «Принципи відчуження земельних ділянок» викласти в такій редакції: «Принципи відчуження об'єктів права приватної власності».

20. Частину 1 статті 4 «1. Громадяни або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на земельні ділянки.» викласти в такій редакції: «1. Громадяни або юридичні особи не можуть бути протиправно позбавлені права приватної власності на об'єкти права приватної власності.».

21. Частину 2 статті 4 «2. Викуп та примусове відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, допускається на підставі та в порядку, встановлених цим Законом.» викласти в такій редакції: «2. Викуп об'єктів права приватної власності, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, допускається на підставі угоди між сторонами.».

22. Частину 3 статті 4 «3. Викуп та примусове відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, може здійснюватися за умови попереднього і повного відшкодування вартості земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній, відповідно до закону. Примусове відчуження земельних ділянок і нерухомого майна, що розміщене на них, з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.» викласти в такій редакції: «3. Примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування вартості цих об’єктів (земельної ділянки, житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній).

Примусове відчуження таких об'єктів для державних потреб з наступним повним відшкодуванням їх вартості допускається лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.».

23. Частину 2 статті 5 викласти в такій редакції: «2. Викупна ціна об'єкта права приватної власностіповинна включати в себе повну вартість об'єкта(земельної ділянки, житлового будинку, іншихбудівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній) тазбитки у повному обсязі, завдані власникові внаслідок викупу земельної ділянки, включаючи витрати на відновлення цих об’єктів (вартість виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності на надану земельну ділянку та державну реєстрацію прав на неї), тау зв’язку з достроковим припиненням його зобов’язань перед третіми особами, зокрема упущену вигоду.

24. Частину 2 статті 5 «2. Вартість земельної ділянки, яка відчужується або передається у власність замість відчуженої, визначається за договором на підставі її експертної грошової оцінки.» викласти в такій редакції: «2. Вартість об'єкта права приватної власності, який відчужується або передається у власність замість відчуженого, земельної ділянки, нерухомого майна, що розміщене на ній, з урахуванням збитків, завданих власникові внаслідок викупу земельної ділянки, включаючи збитки, які будуть завдані власнику у зв’язку з достроковим припиненням його зобов’язань перед третіми особами, зокрема упущену вигоду, визначається за договором між власником земельної ділянки та державним органом, який виступив ініціатором такого викупу чи відчуження.».

25. У зв’язку із новим варіантом тексту частини 1 статті 2 вилучити друге речення частини 2 статті 5 «За рішенням Кабінету Міністрів України для викупу за рахунок коштів державного бюджету чи відповідного органу місцевого самоврядування – за рахунок місцевого бюджету викупна ціна може бути більшою, ніж вартість відчужуваної земельної ділянки, визначена за результатами експертної грошової оцінки, але не більше ніж на 100 відсотків.».

26. Вилучити частину 6 статті 5 «6. Визначення вартості земельної ділянки, нерухомого майна, що розміщене на ній, з урахуванням збитків, завданих власникові внаслідок викупу земельної ділянки, включаючи збитки, які будуть завдані власнику у зв’язку з достроковим припиненням його зобов’язань перед третіми особами, зокрема упущену вигоду, здійснюється в порядку, встановленому законодавством.».

27. Заголовок статті 6 «Стаття 6. Фінансування заходів з відчуження земельних ділянок для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності» викласти в такій редакції: «Стаття 6. Фінансування заходів з відчуження об'єктів права приватної власностіз виняткових мотивів суспільної необхідності», оскільки Конституцією України передбачається що «примусове відчуження об'єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку, встановлених законом, та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості.».

28. Частину 1 статті 6 «1. Заходи з відчуження земельних ділянок, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для суспільних потреб та з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів відповідних бюджетів.»викласти в такій редакції:«1. Заходи з відчуження об'єктів права приватної власності, що перебувають у власності громадян або юридичних осіб, з мотивів суспільної необхідності здійснюються за рахунок коштів державного бюджету.

29. Заголовок статті 7 «Стаття 7. Примусовий викуп земельних ділянок для суспільних потреб» викласти в такій редакції: «Стаття 7. Викуп об'єктів права приватної власностідля суспільних потреб».

30. Перше речення частини 1 статті 7 «1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування у порядку, визначеному цим Законом, та відповідно до повноважень, визначених Земельним кодексом України, мають право викупу земельних ділянок, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для таких суспільних потреб:» викласти в такій редакції: «1. Органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, у порядку, визначеному цим Законом, та відповідно до їхніх повноважень визначених законом, мають право, лише як виняток,викупу на умовах цивільно-правового договоруоб'єктів права приватної власності, які перебувають у власності громадян або юридичних осіб, для таких суспільних потреб:», що не суперечить вимогам статті 41 Конституції України.

31. Пункт 2 частини 1 статті 7 «2) будівництво та обслуговування об’єктів лінійних об’єктів і об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури (доріг, мостів, естакад, нафто- та газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, зв’язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій та об'єктів, необхідних для їх експлуатації);» викласти в такій редакції: «2) будівництво та обслуговування: лінійних об’єктів і об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури загальнодержавного значення, що знаходяться у власності держави (доріг, мостів, естакад, нафто- та газопроводів, водопроводів, ліній електропередачі, зв’язку, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій та об'єктів, необхідних для їх експлуатації);».

32. Вилучити пункт 3 частини 1 статті 7 «3) розміщення дипломатичних і прирівняних до них представництв іноземних держав та міжнародних організацій;» , оскільки розміщення таких установ повинно здійснюватися в наслідок викупу території і бути адекватним аналогічному розміщенню в країні, де знаходиться представництво України. Зараз незаконно припинений рух по вул. Ю.Коцюбинського, оскільки вона використовується як автостоянка автомобілів посольства, але посольство США не сплачує Україні ніякої компенсації за це. У той же час посольство України у США немає можливості розмістити біля посольства більш ніж 3 авто.

33. Пункт 4 частини 1 статті 7 «4) будівництво та обслуговування гірничодобувних підприємств, що експлуатують родовища корисних копалин загальнодержавного значення;» викласти в такій редакції: ««4) будівництво та обслуговування гірничодобувних підприємств, що експлуатують родовища корисних копалин загальнодержавного значенняі знаходяться у власності держави;». Приватні структури повинні здійснювати викуп на умовах цивільно-правового договору.

34. Пункт 5 частини 1 статті 7 «5) будівництво та обслуговування промислових та інших підприємств, що мають стратегічне значення для розвитку регіону;» викласти в такій редакції: «5) будівництво та обслуговування промислових та інших підприємств, що знаходяться у власності держави і мають стратегічне значення для розвитку регіону;» Приватні структури повинні здійснювати викуп на умовах цивільно-правового договору.

35. Частину 2 статті 7 «2. Рішення про викуп земельних ділянок для суспільних потреб органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів, проектів будівництва та реконструкції лінійних об’єктів, об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури та об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, документації із землеустрою, затвердженої в установленому законодавством порядку.» викласти в такій редакції: «2. Рішення про викуп об'єктів права приватної власностідля суспільних потреб органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування приймають на підставі генеральних планів населених пунктів, проектів будівництва та реконструкції лінійних об’єктів, об’єктів транспортної і енергетичної інфраструктури та об’єктів, пов’язаних з видобуванням корисних копалин загальнодержавного значення, документації із землеустрою, затвердженої в установленому законодавством порядку.»

36. Вилучити статтю 8 «Стаття 8. Повноваження органів виконавчої влади щодо викупу земельних ділянок для суспільних потреб», оскільки вона дублює норми, які передбачені статтею 7.

37. Вилучити статтю 9 «Стаття 9. Повноваження органів місцевого самоврядування щодо викупу земельних ділянок для суспільних потреб», оскільки вона дублює норми, які передбачені статтею 7.

38. Заголовок статті 10 «Стаття 10. Порядок і умови повідомлення власника земельної ділянки про її викуп для суспільних потреб» викласти в такій редакції: «Стаття 10. Порядок і умови повідомлення власника об'єкта права приватної власностіпро його викуп для суспільних потреб»

39. Частину 1 статті 10 «1. Ініціатива викупу земельної ділянки для суспільних потреб може належати лише органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.» викласти в такій редакції: «1. Ініціатива викупу об'єкта права приватної власностідля суспільних потреб може належати лише органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування.»

40. Частину 2 статті 10 «2. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, протягом п’яти днів з дня прийняття такого рішення зобов’язаний письмово поінформувати про це власника земельної ділянки.» викласти в такій редакції: «2. Орган, який прийняв рішення щодо необхідності викупу об'єкта права приватної власностідля суспільних потреб, зобов’язаний письмово звернутися з пропозицією про це до власника об'єкта права приватної власностіне пізніш як за три місяці до бажаної дати його викупу.». Викуп об'єкта права приватної власності для суспільних потреб повинно здійснюватися на підставі цивільно-правового договору.

41. Частину 3 статті 10 «3. Орган, що прийняв рішення про викуп земельної ділянки, зобов’язаний письмово повідомити про це власника земельної ділянки не пізніш як за три місяці до її викупу. Цей строк поширюється і на тих осіб, які стануть власниками земельної ділянки протягом трьох місяців з дня надіслання зазначеного повідомлення.» вилучити, оскільки він дублює частину 2.

42. Частину 4 статті 10 «4. Інформація(письмове повідомлення) надсилається власнику земельної ділянки рекомендованим листом з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.» викласти в такій редакції: «4. Інформація(письмове повідомлення) надсилається власнику об'єкта права приватної власностірекомендованим листом та оплаченим конвертом для відповіді з повідомленням про вручення або вручається йому особисто під розписку.». Ініціатор викупу повинен нести витрати щодо поштових розходів власника об'єкта права приватної власності.

43. Частину 5 статті 10 «5. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування несе відповідальність за отримання власником земельної ділянки, щодо якої прийнято рішення про викуп, інформації в обсязі, передбаченому цією статтею.» викласти в такій редакції: «5. Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування несе відповідальність за отримання власником об'єкту права приватної власності, стосовно якого прийнято рішення про необхідність викупу, інформації в обсязі, передбаченому цією статтею.».

44. Частину 6 статті 10 «6. В інформації, що надсилається власнику земельної ділянки, яка підлягає викупу для суспільних потреб, зазначаються:» викласти в такій редакції: «6. В інформації, що надсилається власнику об'єкта права приватної власності, стосовно якого прийнято рішення про необхідність викупу для суспільних потреб, зазначаються:» .

45. Назву статті 11 «Стаття 11. Проведення переговорів щодо умов викупу земельної ділянки для суспільних потреб» викласти в такій редакції: «Стаття 11. Проведення переговорів щодо умов викупу об'єкта права приватної власностідля суспільних потреб».

46. Частину 1 статті 11 «1. Власник земельної ділянкипротягом одного місяця з дня надходження інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону письмово повідомляє відповідний орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування про надання згоди або відмову від проведення переговорів щодо умов викупу земельної ділянки.» викласти в такій редакції: «1. Власник об'єкта права приватної власностіпротягом одного місяця з дня надходження інформації (письмового повідомлення) згідно із статтею 10 цього Закону направляє відповідному органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування письмове повідомлення про надання згоди або відмову від проведення переговорів щодо умов викупу об'єкта права приватної власності.».

47. Частину 2 статті 11 «2. Якщо на час прийняття рішення про викуп земельна ділянка передана в оренду та/або заставу або власник земельної ділянки, що підлягає викупу, не є власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній, до участі в переговорах залучаються власники житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, орендарі та заставодержателі.» викласти в такій редакції: «2. Якщо на час прийняття рішення про викуп об'єкт права приватної власностіпередано в оренду та/або заставу або власник земельної ділянки, що підлягає викупу, не є власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній, до участі в переговорах залучаються власники житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, орендарі та заставодержателі.».

48. Частину 2 статті 11 «3. У разі надання власником земельної ділянки згоди на її продаж за запропонованими умовами викупу відразу після надходження інформації (письмового повідомлення) орган, що прийняв рішення про викуп земельної ділянки, укладає з власником договір купівлі-продажу в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону.» викласти в такій редакції: «3. У разі надання власником об'єкта права приватної власностізгоди на його продаж за запропонованими умовами викупу відразу після надходження інформації (письмового повідомлення) орган, що прийняв рішення про викуп об'єкта права приватної власності, укладає з власником договір купівлі-продажу в порядку, визначеному статтею 12 цього Закону.».

49. Назву статті 12 «Стаття 12. Порядок викупу земельної ділянки для суспільних потреб» викласти в такій редакції: «Стаття 12. Порядок викупу об'єкта права приватної власностідля суспільних потреб»

50. Частину 1 статті 12 «1. Викуп земельної ділянки здійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.» викласти в такій редакції: «1. Викуп об'єкта права приватної власностіздійснюється шляхом укладення договору купівлі-продажу, що підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації.».

51. Частину 2 статті 12 «2. Викуп земельної ділянки можливий лише за згодою її власника.» викласти в такій редакції: «2. Викуп об'єкта права приватної власності можливий лише за згодою її власника.».

52. Частину 3 статті 12 «3. Якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб договір купівлі-продажу з власником земельної ділянки не укладений, таке рішення втрачає чинність.» викласти в такій редакції: «3. Якщо протягом одного року з дня прийняття рішення про викуп об'єкта права приватної власностідля суспільних потреб договір купівлі-продажу з власником об'єкта права приватної власностіне укладений, таке рішення втрачає чинність.».

53. Частину 4 статті 12 «4. Власник земельної ділянки, щодо якої органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викуп, зобов’язаний сприяти представникам зазначених органів і особам, уповноваженим на проведення експертної грошової оцінки вартості такої земельної ділянки та експертної оцінкижитлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній, у визначенні розміру збитків, що підлягають відшкодуванню, доступі до об’єктів оцінки і до наявної у власника інформації про них.» викласти в такій редакції: «4. Власник об'єкта права приватної власності, який погодився на пропозицію органі виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про викуп об'єкта права приватної власності, який належить цьому власникові, сприяєпредставникам зазначених органів і особам, уповноваженим на проведення експертної грошової оцінки вартості такого об'єкта права приватної власності,земельної ділянки та експертної оцінкижитлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, що розміщені на ній, у визначенні розміру збитків, що підлягають відшкодуванню, доступі до об’єктів оцінки і до наявної у власника інформації про них.».

54. Частину 5 статті 12 «5. Замість викупної ціни земельної ділянки власнику такої ділянки за його бажанням можуть бути передані у власність інша земельна ділянка в межах території, на яку поширюються повноваження відповідної місцевої ради, або майно, вартість яких враховується при визначенні викупної ціни.» викласти в такій редакції: «5. Замість викупної ціни об'єкта права приватної власності власнику такої ділянки за його бажанням можуть бути передані у власність інший об'єкт права приватної власності (земельна ділянка в межах території, на яку поширюються повноваження відповідної місцевої ради, або майно), вартість якого враховується при визначенні викупної ціни.».

55. Назву статті 13 «Стаття 13. Права власника земельної ділянки, щодо якої прийнято рішення про викуп для суспільних потреб» викласти в такій редакції: «Стаття 13. Права власника об'єкта права приватної власності, щодо якого прийнято рішення внести пропозицію про викуп для суспільних потреб».

56. Частину 1 статті 13 «1. Власник земельної ділянки, щодо якої органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викупдля суспільних потреб, з дня надходження інформації (письмового повідомлення) про викуп до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу земельної ділянки та його державної реєстрації має право володіти, користуватися та розпоряджатися нею на власний розсуд, отримувати доходи та здійснювати витрати, пов’язані з використанням земельної ділянки за цільовим призначенням.» викласти в такій редакції: «1. Власник об'єкта права приватної власності, щодо якого органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення внести пропозицію про викупдля суспільних потреб, з дня надходження інформації (письмового повідомлення) про викуп до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта права приватної власностіта його державної реєстрації має право володіти, користуватися та розпоряджатися ним на власний розсуд, отримувати доходи та здійснювати витрати, пов’язані з використанням земельної ділянки за цільовим призначенням.».

57. Частину 2 статті 13 «2. Власник земельної ділянки, щодо якої органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення про викупдля суспільних потреб, несе ризик віднесення на нього витрат і збитків, пов’язаних з новим будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом будівель і споруд, що розміщені на земельній ділянці, або закладенням багаторічних насаджень та проведенням інших заходів, що значно підвищують викупну ціну, за умови, що такі дії вчиняються після надходження її власнику письмового повідомлення про викуп та до отримання ним коштів у розмірі викупної ціни.» викласти в такій редакції: «2. Власник об'єкта права приватної власності, щодо якого органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування прийнято рішення внести пропозицію про викупдля суспільних потреб, не відповідає за витрати і збитки, пов’язані з новим будівництвом, реконструкцією та капітальним ремонтом будівель і споруд, що розміщені на земельній ділянці, або закладенням багаторічних насаджень та проведенням інших заходів, що значно підвищують викупну ціну, якщо такі дії вчинюються після до нотаріального посвідчення договору купівлі-продажу об'єкта права приватної власностіпро викуп таотримання ним коштів у розмірі викупної ціни.». Ніхто не має права обмежувати права власника на повне користування об’єктом права приватної власності, до того моменту, поки він не передав це право, у встановленому законом порядку.

58. Частину 3 статті 13 «3. Власник земельної ділянки, якого письмово повідомили про викуп, у разі її відчуження на користь іншої особи зобов’язаний попередити таку особу про викуп зазначеної земельної ділянки для суспільних потреб та повідомити орган, що прийняв рішення про її викуп для суспільних потреб, про відчуження цієї земельної ділянки на користь іншої особи. Рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб зберігає свою чинність для нового власника земельної ділянки.» викласти в такій редакції: «3. Власник об'єкта права приватної власності, який дав письмову згоду на викуп об’єкта права приватної власності і письмово узгодив викупну ціну, зобов’язаний при відчужуванні його на користь іншої особи передати ці зобов’язання про умови викупу зазначеного об’єкта права приватної власностідля суспільних потреб новому власнику та повідомити орган, що прийняв рішення про викуп об’єкта права приватної власностідля суспільних потреб, про відчуження цього об’єкта права приватної власностіна користь іншої особи. Згода про викуп земельної ділянки для суспільних потреб та письмове узгодження викупної цінизберігає свою чинність для нового власника об’єкта права приватної власності протягом часу дії і письмово узгодив викупну ціну узгоджень, вказаних у угодах, укладених попереднім власником.». Це викликано тим, що згода може бути досягнута, але протягом тривалого часу орган, який виступив ініціатором викупу, не зміг виконати умови договору про викуп. І тоді власник може, або відкликати свою згоду, або відчужити цей об’єкт на користь іншої особи.

59. Назву статті 14 «Стаття 14. Форми відшкодування вартості земельної ділянки, що викуповується для суспільних потреб» викласти в такій редакції: «Стаття 14. Форми відшкодування вартості об’єкта права приватної власності, що викуповується для суспільних потреб»

60. Частину 1 статті 14 «1. Викуп земельної ділянки для суспільних потреб здійснюється за умови попереднього повного відшкодування ЇЇ вартості.» викласти в такій редакції: «1. Викуп об'єкта права приватної власності для суспільних потреб здійснюється за умови попереднього повного відшкодування вартості цього об’єкту та витрат, які понесені внаслідок викупу.».

61. Частину 2 статті 14 «2. У разі викупу земельної ділянки для суспільних потреб за згодою власника:» викласти в такій редакції: «2. У разі викупу об'єкта права приватної власності для суспільних потреб власнику за його бажанням:».

62. Абзац 1 частини 2 статті 14 «вартість ділянки може бути відшкодовано у грошовій формі;» викласти в такій редакції: «вартість об’єкта права приватної власності та затрат на його відновленнявідшкодовується у грошовій формі;». Це необхідно, якщо, наприклад, власник об’єкта погоджується на викуп, але з умовою на відновлення цього об’єкту на новому місті, побудові будинку, оплаті витрат на реєстрацію цього придбання і введення в експлуатацію, перевезенні речей тощо.

63. Абзац 2 частини 2 статті 14 «може бути надано іншу земельну ділянку або майно, вартість яких враховується під час визначення викупної ціни. За згодою власника йому може бути передана у власність земельна ділянка більшої вартості, що передбачає виплату власником різниці у вартості ділянок, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості ділянок.» викласти в такій редакції: «або надається інша земельна ділянка чи майно, вартість яких враховується під час визначення викупної ціни, або . За згодою власника йому може бути передана у власність земельна ділянка більшої вартості, що передбачає виплату власником різниці у вартості ділянок, або меншої вартості, що передбачає виплату власнику різниці у вартості ділянок.». Це необхідно, якщо, наприклад, власник об’єкта погоджується на викуп, але з умовою на відновлення цього об’єкту на новому місті, побудові будинку, оплаті витрат на реєстрацію цього придбання і введення в експлуатацію, перевезенні речей тощо.

64. Частину 3 статті 14 «3. Громадяни та юридичні особи — власники та користувачі суміжних земельних ділянок, яким завдано збитків унаслідок викупу земельної ділянки для суспільних потреб, мають право вимагати від органу, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб, їх відшкодування.» викласти в такій редакції: «3. Орган, який прийняв рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб зобов’язаний відшкодувати громадянам та юридичним особам — власникам та користувачам суміжних земельних ділянок, збитків, які було їм завдано унаслідок викупу земельної ділянки для суспільних потреб.».

65. Назву статті 16 «Стаття 16. Виникнення права власності на викуплену земельну ділянку та порядок її використання» викласти в такій редакції: «Стаття 16. Виникнення права власності на об’єкт права приватної власності та порядок його використання».

66. Частину 1 статті 16 «1. Право власності на земельну ділянку переходить до держави чи територіальної громади після укладення договору купівлі-продажу, його державної реєстрації, відшкодування власнику її вартості та внесення відповідних відомостей до державного земельного кадастру.» викласти в такій редакції: «1. Право власності на об'єкт права приватної власності переходить до держави чи територіальної громади після укладення договору купівлі-продажу, його державної реєстрації, відшкодування власнику її вартості та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,або іншого відповідного реєстру.».

67. Частину 2 статті 16 «2. У разі коли власнику земельної ділянки, що підлягає викупу, надано іншу земельну ділянку, право власності на викуплену для суспільних потреб земельну ділянку виникає після видачі попередньому власнику документа, що посвідчує право на земельну ділянку, та його державної реєстрації.» викласти в такій редакції: «2. У разі коли власнику об'єкта права приватної власності, що підлягає викупу, надано інший об'єкт права приватної власності, право власності на викуплений для суспільних потреб об'єкт права приватної власності виникає після видачі попередньому власнику документа, що посвідчує право на об'єкт права приватної власності, та внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,або іншого відповідного реєстру.».

68. Частину 3 статті 16 «3. У разі викупу земельної ділянки для суспільних потреб припиняється дія обмежень (обтяжень), які унеможливлюють її використання для суспільних потреб. Скасування обмежень (обтяжень) покладається на органи, які ініціювали викуп земельної ділянки. Особи, на користь яких були встановлені обмеження (обтяження) на викуплену земельну ділянку, вправі вимагати відшкодування або встановлення обмежень (обтяжень) для користувача викупленої земельної ділянки в установленому законом порядку.» викласти в такій редакції: «3. У разі викупу об'єкта права приватної власності для суспільних потреб припиняється дія обмежень (обтяжень), які унеможливлюють її використання для суспільних потреб. Скасування обмежень (обтяжень) покладається на органи, які ініціювали викуп об'єкта права приватної власності. Особи, на користь яких були встановлені обмеження (обтяження) на викуплений об'єкт права приватної власності, вправі вимагати відшкодування або встановлення обмежень (обтяжень) для користувача викупленого об'єкта права приватної власності в установленому законом порядку.».

69. Частину 4 статті 16 «4. Використання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб, та розпорядження нею здійснюється в порядку, встановленому Земельним кодексом України.» викласти в такій редакції: «4. Використання об'єкта права приватної власності, викупленогодля суспільних потреб, та розпорядження нею здійснюється в порядку, встановленому законом.».

70. Частину 5 статті 16 «5. Земельна ділянка, викуплена для суспільних потреб за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, передається для задоволення суспільних потреб у порядку, визначеному Земельнимкодексом України.» викласти в такій редакції: «5. Об'єкт права приватної власності, викуплений для суспільних потреб за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування, передається для задоволення суспільних потреб у порядку, встановленому законом.».

71. Частину 6 статті 16 «6. Викуплена земельна ділянка не може бути передана в користування фізичній чи юридичній особі для цілей, не пов’язаних із задоволенням суспільних потреб, заявлених у рішенні органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про викуп зазначеної земельної ділянки.» викласти в такій редакції: «6. Викупленийоб'єкт права приватної власностіне може бути переданий в користування фізичній чи юридичній особі для цілей, не пов’язаних із задоволенням суспільних потреб, заявлених у рішенні органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про викуп зазначеного об'єкта права приватної власності.».

72. Назву статті 17 «Стаття 17. Повернення викупленої земельної ділянки» викласти в такій редакції: «Стаття 17. Повернення викупленого об'єкта права приватної власності»

73. Частину 1 статті 17 «1. У разі коли відпала потреба у використанні земельної ділянки (її частини) для суспільних потреб, орган, що прийняв рішення про викуп земельної ділянки, приймає відповідне рішення.» викласти в такій редакції: «1. У разі коли відпала потреба у використанні об'єкта права приватної власності (його частини) для суспільних потреб, орган, що прийняв рішення про викуп об'єкта права приватної власності, приймає відповідне рішення.».

74. Частину 2 статті 17 «2. Органвиконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про викуп земельної ділянки, зобов’язаний письмово повідомити попереднього власника зазначеної ділянки чи його спадкоємця (правонаступника) протягом місяця про те, що відпала суспільна потреба у використанні земельної ділянки. Попередній власник земельної ділянки (її частини) чи його спадкоємець (правонаступник) має переважне право на її повернення у власність.» викласти в такій редакції: «2. Органвиконавчої влади чи орган місцевого самоврядування, що прийняв рішення про викуп земельної ділянки, зобов’язаний письмово, у порядку передбаченому частиною 4 статті 10, повідомити попереднього власника зазначеного об'єкта права приватної власностічи його спадкоємця (правонаступника) протягом місяця про те, що відпала суспільна потреба у використанні об'єкта права приватної власності. Попередній власник об'єкта права приватної власності(її частини) чи його спадкоємець (правонаступник) має переважне право на її повернення у власність.».

75. Частину 3 статті 17 «3. Викуплена за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельна ділянка (її частина) може бути повернена попередньому власнику або його спадкоємцю (правонаступнику) за його заявою (клопотанням).» викласти в такій редакції: «3. Для повернення викупленого за рішенням органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування об'єкта права приватної власності(його частини) суспільна потреба у використанні якого відпала, попередній власник або його спадкоємець (правонаступник) має право, протягом трьох місяців з моменту отримання повідомлення про можливість повернення об’єкту, направити цьому органу письмову заяву (клопотання) про згоду на повернення цього об’єкту.».

76. Частину 4 статті 17 «4. Якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення земельної ділянки (її частини) у власність, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такої ділянки (її частини) у власність або користування іншій особі на конкурентних засадах в порядку, встановленому Земельним кодексом України.» викласти в такій редакції: «4. Якщо попередній власник чи його спадкоємець (правонаступник) відмовився від свого права на повернення об'єкта права приватної власності(йогочастини) у власність, орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може прийняти рішення про передачу такого об'єкта (йогочастини) у власність або користування іншій особі – переможцю відкритого конкурсу в порядку, встановленому законом.».

77. Частину 5 статті 17 «5. Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення земельної ділянки або її частини у власність посвідчується нотаріально. » викласти в такій редакції: «5. Відмова попереднього власника чи його спадкоємця (правонаступника) від свого права на повернення об'єкта права приватної власності(йогочастини) у власність посвідчується нотаріально.».

78. Частину 6 статті 17 «6. Умови повернення земельної ділянки визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником).» викласти в такій редакції: «6. Умови повернення об'єкта права приватної власності визначаються в договорі, що укладається між органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування і попереднім власником або його спадкоємцем (правонаступником).».

79. Назву розділу ІІІ «ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ ЗЕМЕЛЬНИХ ДІЛЯНОК З МОТИВІВ СУСПІЛЬНОЇ НЕОБХІДНОСТІ» викласти в такій редакції: «ПРИМУСОВЕ ВІДЧУЖЕННЯ ОБ'ЄКТА ПРАВА ПРИВАТНОЇ ВЛАСНОСТІЗ МОТИВІВ СУСПІЛЬНОЇ НЕОБХІДНОСТІ»

80. Назву статті 18 «Стаття 18. Підстави для примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності» викласти в такій редакції: «Стаття 18. Підстави для примусового відчуження об'єкта права приватної власностіз мотивів суспільної необхідності»

81. Частину 1 статті 18 «1. Земельна ділянка може бути примусово відчужена у державну власність з мотивів суспільної необхідності виключно для будівництва лінійних об’єктів і об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури(доріг,мостів, естакад,магістральних трубопроводів,ліній електропередачі, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій та об’єктів, необхідних для їх експлуатації) загальнодержавного або регіонального значення.» викласти в такій редакції: «1. Об'єкт права приватної власності може бути примусово відчужений у державну власність лише як виняток з мотивів суспільної необхідності і виключно для будівництва лінійних об’єктів і об’єктів транспортної та енергетичної інфраструктури(доріг,мостів, естакад,магістральних трубопроводів,ліній електропередачі, аеропортів, нафтових та газових терміналів, електростанцій та об’єктів, необхідних для їх експлуатації) загальнодержавного або регіонального значення, які знаходяться у державній власності.».

82. Перше речення частини 2 статті 18 «2. Примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності допускається в разі, коли:» викласти в такій редакції: «2. Примусове відчуження об'єкта права приватної власності як виняток з мотивів суспільної необхідності допускається лише в разі, коли:».

83. Абзац 1 частини 2 статті 18 «будівництво зазначених у частині першій цієї статті об’єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням економічних, технологічних, соціальних, екологічних та інших чинників;» викласти в такій редакції: «1) будівництво зазначених у частині першій цієї статті об’єктів передбачається здійснити із застосуванням оптимального варіанта з урахуванням екологічних, економічних, технологічних, соціальних та інших чинників;».

84. Абзац 2 частини 2 статті 18 «позитивний суспільний ефект від примусового відчуження земельної ділянки значно перевищує негативні наслідки для власника зазначеної ділянки.» викласти в такій редакції: «2) позитивний суспільний ефект від примусового відчуження об'єкта права приватної власності значно перевищує негативні наслідки для власника зазначеної ділянки.».

85. Частину 3 статті 18 «3. Примусове відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.» викласти в такій редакції: «3. Примусове відчуження об'єкта права приватної власності з мотивів суспільної необхідності здійснюється за рішенням суду.».

86. Назву статті 19 «Стаття 19. Порядок примусового відчуження земельних ділянок з мотивів суспільної необхідності» викласти в такій редакції: «Стаття 19. Порядок примусового відчуження об'єкта права приватної власності з мотивів суспільної необхідності»

87. Частину 1 статті 19 «1. Заінтересований орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у разі недосягнення з власником земельної ділянки згоди щодо її викупу для суспільних потреб відповідно до процедур, визначених розділом ІІ цього Закону, звертається до Кабінету Міністрів Україниз обґрунтованим поданням щодо примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.» викласти в такій редакції: «1. Зацікавлений орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування у разі недосягнення з власником об'єкта права приватної власностізгоди щодо його викупу для суспільних потреб відповідно до процедур, визначених розділом ІІ цього Закону, звертається до Кабінету Міністрів Україниз обґрунтованим поданням щодо примусового відчуження об'єкта права приватної власності з мотивів суспільної необхідності.».

88. Частину 2 статті 19 «2. За результатами розгляду подання заінтересованого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядуванняКабінет Міністрів України приймає рішення про необхідність примусового відчуження земельної ділянки або надає вмотивовану відмову.» викласти в такій редакції: «2. За результатами розгляду подання заінтересованого органу виконавчої влади Кабінет Міністрів України приймає рішення про необхідність примусового відчуження об'єкта права приватної власності або надає вмотивовану відмову.».

89. Друге речення частини 2 статті 19 «У рішенні Кабінету Міністрів України про необхідність примусового відчуження земельної ділянки зазначається:» викласти в такій редакції: «3.У рішенні Кабінету Міністрів України про необхідність примусового відчуження об'єкта права приватної власності зазначається:». Змінити нумерацію подальших частин.

90. Пронумерувати абзаци цієї частини.

91. Абзац 2 другого речення частини 2 статті 19 «мета та обґрунтування потреби у примусовому відчуженні земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності;» викласти в такій редакції: «2) мета та обґрунтування потреби у примусовому відчуженні об'єкта права приватної власності з мотивів суспільної необхідності;».

92. Абзац 3 другого речення частини 2 статті 19 «умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, розміщеного на ній нерухомого майна, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та його розмір, визначений відповідно до статті 5 цього Закону;» викласти в такій редакції: «3) умови попереднього повного відшкодування вартості об'єкта права приватної власності, розміщеного на ній нерухомого майна, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та його розмір, визначений відповідно до статті 5 цього Закону;».

93. Абзац 4 другого речення частини 2 статті 19 «строк, протягом якого власник повинен звільнити земельну ділянку;» викласти в такій редакції: «4) строк, протягом якого власник повинен звільнити об'єкт права приватної власності;».

94. Абзац 6 другого речення частини 2 статті 19 «відомості про земельну ділянку, яка може бути надана замість відчуженої (у разі подання відповідних пропозицій заінтересованим органом).» викласти в такій редакції: «6) відомості про об'єкт права приватної власності, який може бути надана замість відчуженої (у разі подання відповідних пропозицій заінтересованим органом).».

95. Частину 3 статті 19 «3. Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган у п’ятиденний строк після прийняття рішення про необхідність примусового відчуження земельної ділянки письмово повідомляє власника земельної ділянки про прийняте рішення та пропонує йому протягом 10 робочих днів укласти договір про відчуження земельної ділянки із заінтересованим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування.» викласти в такій редакції: «3. Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган у п’ятиденний строк після прийняття рішення про необхідність примусового відчуження об'єкта права приватної власності письмово повідомляє власника об'єкта права приватної власності про прийняте рішення та пропонує йому протягом 30 робочих днів з моменту отримання цього рішення укласти договір про відчуження об'єкта права приватної власності із зацікавленим органом виконавчої влади».

96. Частину 4 статті 19 «У разі коли такий договір не укладено в установлений строк, Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган звертається до суду з позовом про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.» викласти в такій редакції: «4. У разі коли такий договір не укладено в установлений строк, Кабінет Міністрів України або уповноважений ним орган звертається з позовом про примусове відчуження об'єкта права приватної власності з мотивів суспільної необхідності до суду, який знаходиться за місцем проживання власника об'єкта права приватної власності.».

97. Частину 5 статті 19 «5. Одночасно із задоволенням позовних вимог щодо примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності суд задовольняє вимоги щодо знесення житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, які розміщені на земельній ділянці, що підлягає примусовому відчуженню.» викласти в такій редакції: «5. У випадку, якщо суд приймає рішення про задоволення позовних вимог щодо примусового відчуження об'єкта права приватної власностіз мотивів суспільної необхідності, то в цьому рішенні суд зобов’язаний одночасно задовольнити вимоги щодо знесення житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень, які розміщені на земельній ділянці, що підлягає примусовому відчуженню і визначити умови попереднього і повного відшкодування власнику об'єкта права приватної власності вартості цього об’єкту, розмір якого був би адекватним витратам на його відновлення.».

98. Частину 6 статті 19 «6. За домовленістю з власником земельної ділянки, яка підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, Кабінет Міністрів України або заінтересований орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування може запропонувати йому іншу земельну ділянку в межах території, на яку поширюються повноваження відповідної місцевої ради, вартість якої враховується при визначенні розміру попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, яка підлягає примусовому відчуженню.» викласти в такій редакції: «6. За бажанням власника об'єкта права приватної власності вартості, який підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, Кабінет Міністрів України абоуповноважений ним органзобов’язаний надати власнику об’єкту інший аналогічний об’єкт, а у випадку вилучення земельної ділянки, земельну ділянку в межах території, де був розташований об'єкт права приватної власності вартості, який примусово вилучається. Вартість цієї земельної ділянки враховується при визначенні розміру попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, яка підлягає примусовому відчуженню та витрат на відновлення на ній об’єкту права приватної власності вартості.».

99. Частину 7 статті 19 «7. Рішеннясуду про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності є підставою для попереднього повного відшкодування її вартості, внесення до державного земельного кадастру інформації про перехід права власності на земельну ділянку.»викласти в такій редакції: «7. Рішеннясуду про примусове відчуження об'єкт права приватної власності з мотивів суспільної необхідності є підставою для попереднього повного відшкодування її вартості, внесення інформації про перехід права власності на об'єкт права приватної власності до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та їх обмежень,або іншого відповідного реєстру.».

100. Частину 8 статті 19 «8. Попереднє повне відшкодування вартості земельної ділянки здійснюється шляхом внесення Кабінетом Міністрів України або заінтересованим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування коштів у депозит державної нотаріальної контори за місцем розташування земельної ділянки або перерахування коштів на зазначений власником земельної ділянки банківський рахунок.»викласти в такій редакції: «8. Попереднє повне відшкодування вартості об'єкта права приватної власності здійснюється шляхом внесення Кабінетом Міністрів України або заінтересованим органом виконавчої влади чи органом місцевого самоврядування коштів у депозит державної нотаріальної контори за місцем розташування об'єкта права приватної власності або перерахування коштів на зазначений власником об'єкта права приватної власності банківський рахунок.».

101. Назву статті 20 «Припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з примусовим відчуженням земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності»викласти в такій редакції: «Припинення права власності на нерухоме майно у зв’язку з примусовим відчуженням об'єкта права приватної власностіз мотивів суспільної необхідності».

102. Частину 1 статті 20 «1. Припинення права власності на житловий будинок, інші будівлі, споруди та багаторічні насадження, що розміщені на земельній ділянці, яка примусово відчужується з мотивів суспільної необхідності, здійснюється відповідно до закону.»викласти в такій редакції: «1. Припинення права власності на об'єкт права приватної власності, у тому числі,житловий будинок, інші будівлі, споруди та багаторічні насадження, що розміщені на земельній ділянці, яка примусово відчужується з мотивів суспільної необхідності, здійснюється відповідно до закону.».

103. У абзаці 2 пункту 2 Прикінцевих положень щодо змін до Цивільного кодексу України:

104. 1) пункт 6 частини першої статті 346«6) викупу земельних ділянок приватної власності для суспільних потреб чи їх примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;» викласти в такій редакції: «6) викупу чи примусового відчуженняоб'єктів права приватної власності з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону;».

105. 2) У абзаці 2 пункту 2 Прикінцевих положень пункт 7 частини першої статті 346 Цивільного кодексу України виключити.

106. статті 350 і 351 викласти в такій редакції:

107. “Стаття 350. Викуп об'єктів права приватної власності та їх примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності

108. 1. Викуп об'єктів права приватної власності приватної власності для суспільних потреб та їх примусове відчуження лише як виняток з мотивів суспільної необхідності здійснюється в порядку, встановленому законом.

109. Стаття 351. Припинення права власності на нерухоме майно у зв'язку з викупом для суспільних потреб чи примусовим відчуженням з мотивів суспільної необхідності земельної ділянки, на якій воно розміщене

110. 1. Право власності наоб'єкти права приватної власності, у тому числі, житловий будинок, інші будівлі, споруди, насадження, у разі викупу земельної ділянки, на якій вони розміщені, для суспільних потреб, може бути припинене за згодою власника з обов’язковим попереднім відшкодуванням збитків у повному обсязі чи за рішенням суду в разі її примусового відчуження з мотивів суспільної необхідності.

111. 2. Місцева рада зобов’язана задовольнити вимогу особи, право власності якої припинилося, про надання їй в межах території, на яку поширюються повноваження відповідної місцевої ради, іншої земельної ділянки, вартість якої враховується при визначенні викупної ціни або розміру попереднього повного відшкодування.

112. 3. Якщо власник земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, є власником житлового будинку, інших будівель, споруд, багаторічних насаджень тощо, які розміщені на ній, вимога про припинення права власності на такі об’єкти розглядається разом з вимогою про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності.

113. 4. Якщо власник земельної ділянки, що підлягає примусовому відчуженню з мотивів суспільної необхідності, не є власником житлового будинку, інших будівель, споруд та багаторічних насаджень, що розміщені на ній, власник таких об’єктів залучається до участі у справі.

114. 5. До набрання законної сили рішенням суду про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності власник має право розпоряджатися житловим будинком, іншими будівлями, спорудами, багаторічними насадженнями, що розміщені на такій земельній ділянці, на власний розсуд.

115. 6. Власник земельної ділянки в разі її відчуження на користь іншої особи зобов’язаний попередити таку особу про викуп земельної ділянки для суспільних потреб чи примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності та у десятиденний строк повідомити орган, що прийняв відповідне рішення, про відчуження земельної ділянки на користь іншої особи. Рішення про викуп земельної ділянки для суспільних потреб чи примусове відчуження з мотивів суспільної необхідності зберігає свою чинність для нового власника земельної ділянки.»;

116. доповнити частину першу статті 537 пунктом 4 такого змісту:

117. “4) попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, яка примусово відчужується з мотивів суспільної необхідності відповідно до закону.”;

118. 3) у Кодексі адміністративного судочинства:

119. 1) У запропонованому доповненню Кодексу статтею 1831 «Стаття 1831. Особливості провадження у справах за адміністративними позовами про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності»

120. Частину 2 «2. Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються апеляційним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ.» викласти в такій редакції: «2. Адміністративні справи про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності розглядаються та вирішуються судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто розташування об’єкта права приватної власності.».

Власник об’єкта права приватної власності повинен мати можливість для захисту своїх інтересів у суді, а перенесення справи до Києва буде сприяти вирішенню на користь однієї сторони – органу влади, оскільки громадянин повинен буде нести непередбачувані ним розходи на захист свої прав на об’єкт права приватної власності. Тоді взагалі легше відмінити Конституцію України і всів рішення приймати не звичайними постановами виконавчої влади.

121. Частину 3 «3. Позовна заява про примусове відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності подається до адміністративного суду без сплати судового збору.»викласти в такій редакції: «3. Ініціатор подання позовної заяви про примусове відчуження об’єкта права приватної власності як винятокз мотивів суспільної необхідності сплачує судовий збір.».

122. Частину 5 «5. У постанові адміністративного суду про задоволення позову зазначаються:

об’єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площа, кадастровий номер, цільове призначення, категорія земель;

умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, розміщеного на ній нерухомого майна, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та його розмір, визначений відповідно до закону;

строк, протягом якого власник повинен звільнити земельну ділянку;

джерело фінансування витрат, пов’язаних з примусовим відчуженням.» викласти в такій редакції:«5. У постанові суду про задоволення позову зазначаються:

1) об’єкт примусового відчуження, його місцезнаходження, площа, кадастровий номер, цільове призначення, категорія земель;

2) умови попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, розміщеного на ній нерухомого майна, збитків, завданих власнику внаслідок примусового відчуження, та його розмір, визначений відповідно до закону;

3) строк, протягом якого власник,після попереднього повного відшкодування вартості земельної ділянки, розміщеного на ній нерухомого майна та нанесених цим примусовим відчуженням збитків,повинен звільнити земельну ділянку;

4) джерело фінансування витрат, пов’язаних з примусовим відчуженнямта забезпечення за державний кошт правової допомоги особам, щодо об’єктів права приватної власності яких застосовується їхнє примусове відчуження».

Людина, яка не проживає в Києві, вимушена буде знайти кошти для захисту своїх інтересів: оплати проїзду і адвоката. І оскільки держава виступає ініціатором примусового відчуження об’єктів права приватної власності у громадянина, який нічого не порушив, то вона повинна надати йому можливість захищати свої права.

123. Частину 9 «9. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду.» викласти в такій редакції:«9. Судовому розгляду не перешкоджає неприбуття у судове засідання, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи позивача, та відповідача, у разі якщо відповідач не надав довідку щодо відсутності з поважних причин його, або його представника»

124. Пункт 3 Прикінцевих положень «3. Установити, що дія цього Закону поширюється на випадки відчуження земельних ділянок для цілей, пов’язаних із будівництвом об’єктів, визначених у Державній цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року, що здійснюється на замовлення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та/або фінансується за рахунок державного чи місцевих бюджетів.»викласти в такій редакції:«3. Установити, що дія цього Закону поширюється на випадки викупу земельних ділянок для цілей, пов’язаних із будівництвом об’єктів, визначених у Державній цільовій програмі підготовки та проведення в Україні фінальної частини чемпіонату Європи з футболу 2012 року, що здійснюється на замовлення органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування та/або фінансується за рахунок державного чи місцевих бюджетів.». p>

Для даного повідомлення коментарі заборонені.
Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Таким чином Ви завжди зможете слідкувати за оновленнями на сторінці Zakonoproekt.Org.UA на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на GOOGLE+ Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com

Zakonoproekt.org.ua - це незалежне видання, що фінансуються за рахунок реклами та кожного використання читачами рекламних банерів на цьому сайті.

Заходьте до нас на Facebook


Про фінансування сайту

© 2010 www.zakonoproekt.org.ua . Творимо закони разом! Аналіз законів та аналіз і розробляння законопроектів. Сайт - це останні новини щодо Верховної Ради України. Президента України,. Кабінет міністрів України та інші органи державної влади і органи місцевого самоврядування на тему: закони, законопроекти та інше законодавство, політика, економіка, фінанси, технології, право, культура, здоров’я.
Усі права на матеріали, що перебувають на сайті, захищенi відповідно до законодавства України. Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редиректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .

Карта сайту | © 2010 - 2021 Zakonoproekt.Org.UA
RSS для Zakonoproekt.org.ua