Zakonoproekt.Org.UA

 


Янукович підтримав закон Азарова, щоб угробити український ІТ-сектор 

Сторінка англійською мовою Сторінка російською мовою Сторінка французькою мовою Сторінка німецькою мовою Сторінка  іспанською мовою Версія для друку
10.06.2011

Президент України Віктор Янукович не застосував права вето до Закону України, і не підписав 10.06.2011 р. Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур», реєстраційний номер №8321 від 31.03.2011 р., норми якого суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу України, Регламенту Верховної Ради України, зазначається на сайті Zakonoproekt.Org.UA. Тепер, уводячи НДС влада України загальмує розвиток українських технологічних компаній з ІТ-сектору, вважає шеф-редактор сайту Євген Костенко.

19 травня 2011 року Верховна Рада України прийняла в цілому Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур», реєстраційний номер №8321 від 31.03.2011 р.

Пунктом першим частини першої закону з Податкового кодексу України, зі статті 196 «Операції, що не є об'єктом оподаткування» та пункту 196.1 «пункту 196.1. Не є об'єктом оподаткування операції з:» виключається підпункт 196.1.14 такого змісту: «196.1.14. постачання послуг, визначених у підпункті «в» пункту 186.3 статті 186 цього Кодексу».

Підпунктом «в» пункту 186.3 статті 186 визначено: «186.3. Місцем постачання зазначених у цьому пункті послуг вважається місце, в якому отримувач послуг зареєстрований, як суб'єкт господарювання або - у разі відсутності такого місця - місце постійного чи переважного його проживання. До таких послуг належать:

в) консультаційні, інжинірингові, інженерні, юридичні (у тому числі адвокатські), бухгалтерські, аудиторські, актуарні та інші подібні послуги консультаційного характеру, а також послуги з розроблення, постачання та тестування програмного забезпечення, з оброблення даних та надання консультацій з питань інформатизації, надання інформації та інших послуг у сфері інформатизації, у тому числі з використанням комп'ютерних систем;».

У частині першій прикінцевих положеннях цього закону визначено, що: «ІІІ. Цей Закон набирає чинності з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому він опублікований.».

Частиною другою статті 6 Конституції України встановлено що: «Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України.».

Оскільки, відповідно до пункту 30 частини першої статті 106 Конституції України, Ви, як Президент України, маєте право вето щодо прийнятих Верховною Радою України законів із наступним поверненням їх на повторний розгляд Верховної Ради України, я вимушений звернутися до Вас із проханням щодо застосування права вето до цього закону, виходячи з того, що норми даного закону та процедура його розгляду й прийняття суперечать Конституції України, Бюджетному кодексу України, Регламенту Верховної Ради України тощо виходячи з таких підстав:

1. Відповідно до частини третьої статті 27 Бюджетного кодексу України «Закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим.».

Таким чином, цей Закон може набирати чинності не «з 1 числа місяця, що настає за місяцем, в якому він опублікований.», а не раніше 1 січня 2012 року. Оскільки, в іншому випадку, Президентом України не тільки буде порушено вимоги Конституції України, але й встановлений підпунктом 4.1.9 пункту 4.9 статті 4 Податкового кодексу України принцип стабільності податкового законодавства України, який визначає, що «зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш, як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року;». 2.

Частиною третьою статті 91 «Супровідні документи до законопроекту, проекту іншого акта» Регламенту Верховної Ради України встановлено, що: «У разі внесення законопроекту, проекту іншого акта, реалізація якого впливає на видаткову та/або доходну частину державного чи місцевих бюджетів, до нього додаються фінансово-економічне обґрунтування (розрахунок розміру витрат) та пропозиція щодо покриття цих витрат.».

Вимоги цієї норми було порушено і фінансово-економічне обґрунтування не було додано до проекту цього Закону.

Одночасно з цим, Комітетом з питань фінансів, банківської діяльності, податкової та митної політики, про що свідчить і рішення Комітету (додаток №1) і електронна картка проекту Закону «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур» №8321 від 31.03.2011 р. (додаток №1), не було прийнято рішення про те, що головний комітет вважає за можливе розглядати законопроект без фінансово-економічного обґрунтування.

А щодо такого випадку пунктом третім частини другої статті 94 Регламенту Верховної Ради України визначено, що «Підставами для повернення законопроекту, проекту іншого акта без його включення до порядку денного та розгляду на пленарному засіданні є:

3) відсутність фінансово-економічного обґрунтування законопроекту, проекту іншого акта, якщо головний комітет чи відповідна тимчасова спеціальна комісія не вважають за можливе розглядати його без такого обґрунтування;».

Тому, відповідно до частини першої статті 94 Регламенту Верховної Ради України «Повернення законопроекту, проекту іншого акта суб'єкту права законодавчої ініціативи» встановлено, що «Голова Верховної Ради України або відповідно до розподілу обов'язків Перший заступник, заступник Голови Верховної Ради України за наявності передбачених цією статтею підстав за пропозицією головного комітету чи тимчасової спеціальної комісії або Погоджувальної ради повертає внесений законопроект, проект іншого акта суб'єкту права законодавчої ініціативи без його включення до порядку денного сесії та розгляду на пленарному засіданні Верховної Ради.».

3. Повернення податку на додаткову вартість для українських розробників програмного забезпечення, враховуючи, що під час прийняття Податкового кодексу, саме представники ІТ-сектору були в центрі протестів, і їхні інтереси були тоді порушені більш за все, тільки загальмує розвиток українських технологічних компаній з ІТ-сектору.

Продукти і послуги з інформатизації, які будуть розроблені в Україні, а тим більше, для реалізації в Україні, для чого, на відміну від промисловості витрачається виключно інтелект українських фахівців і електричний струм, автоматично стануть дорожчими на розмір ПДВ, і звісно, не зможуть конкурувати з аналогічними продуктами та послугами, що надаватимуться ІТ-сектором інших країн.

А це, у свою чергу, безумовно, не тільки вплине на ринок розробки програмного забезпечення та всіх послуг з інформатизації, і одночасному відтоку українських програмістів за кордон, але й призведе до появи середовища представників високотехнологічного сектору економіки, який навряд чи буде налаштований на підтримку такого вектору розвитку української економіки.

Внаслідок цього відтвориться тільки, що пригальмований відтік кадрів за кордон, оскільки, ІТ-сектор – це той сегмент української економіки, що ще є конкурентоздатним у світі, і запровадження ПДВ для української інтелектуальної продукції вдарить по економічним інтересам України, оскільки її конкуренти, і, у, першу чергу такі країни, як Індія, Японія і США, зможуть реалізувати продукцію по ціні, яка не збільшена таким ПДВ.

Крім того, зміна правил гри посередині року не тільки відштовхне іноземних інвесторів, але й, за розрахунками експертів, зменшить надходження до Державного бюджету на суму від 80 до 100 мільйонів гривень Україні.

Виходячи з вищенаведеного, і з метою забезпечення дотримання вимог Конституції та інших законів України та захисту економічних інтересів України, Президент України Віктор Янукович повинен був застосувати, передбачене пунктом 30 частини першої статті 106 Конституції України, право вето до Закону України «Закон України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та затвердження ставок вивізного (експортного) мита на деякі види зернових культур», реєстраційний номер №8321 від 31.03.2011 р. та повернути його на повторний розгляд до Верховної Ради України з відповідними пропозиціями. Але Януковч цього не зробив, і цю помилку необхідно виправити, вважає  іпрезидент Українського аналітичного центру Євген Костенко.

Для даного повідомлення коментарі заборонені.
Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми