Zakonoproekt.Org.UA

 


Рішення Конституційного Суду вимагає змін до Податкового кодексу 

Сторінка англійською мовою Сторінка російською мовою Сторінка французькою мовою Сторінка німецькою мовою Сторінка  іспанською мовою Версія для друку
02.12.2010

Конституційний Суд України визнав такими‚ що не відповідають Конституції України (є неконституційними)‚ положення статей 14‚ 24‚ 64‚ пунктів 7–13 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» від 27 квітня 2010 року № 2154–VІ.

Ці положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік»‚ визнані неконституційними‚ втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, є обов’язковим до виконання на території України‚ остаточним і не може бути оскаржене.

2 грудня Конституційний Суд України оприлюднив прийняте 30 листопада Рішення у справі за конституційним поданням 54 народних депутатів України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень статей 14‚ 24‚ 64‚ пунктів 7–13 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону України «Про Державний бюджет України на 2010 рік» (далі – Закон). Суддя-доповідач у справі – Анатолій Головін, говориться в повідомленні прес-служби Конституційного Суду України, яке розміщене на сайті www.zakonoproekt.org.ua.

Народні депутати України звернулися з клопотанням визнати такими‚ що не відповідають Конституції України (є неконституційними)‚ положення Закону‚ а саме:

– статті 14 щодо повноважень Міністра фінансів України за дорученням Кабінету Міністрів України брати зобов’язання від імені України‚ пов’язані із здійсненням таких запозичень та наданням державних гарантій‚ у тому числі щодо відмови від суверенного імунітету в можливих судових справах‚ пов’язаних із поверненням кредитів (позик) та звільненням платежів згідно з договорами від будь-яких комісій‚ податків і зборів (обов’язкових платежів)‚ протягом часу дії зобов’язання з повернення запозичених коштів;

– статті 24 щодо часткової зміни частини другої статті 21 Закону України «Про приватизацію державного майна», якою передбачено дозволити у процесі приватизації державного майна оплату його вартості у вільно конвертованій іноземній валюті;

– статті 64 щодо визначення поняття «член сім'ї» пільговика;

– пункту 7 розділу VІІ «Прикінцеві положення» щодо повноважень Кабінету Міністрів України за погодженням з Комітетом Верховної Ради України з питань бюджету приймати рішення стосовно перегляду деяких розмірів виплат, визначених законодавством, які передбачають додаткові видатки з державного та місцевих бюджетів;

– пунктів 8, 9, 10, 11, 13 розділу VІІ «Прикінцеві положення», якими встановлено, що окремі положення Земельного кодексу України, законів України «Про внесення змін до законодавчих актів України», «Про господарські товариства», «Про акціонерні товариства», «Про державну податкову службу в Україні» застосовуються з урахуванням певних змін;

– пункту 12 розділу VІІ «Прикінцеві положення», яким зупинено на 2010 рік дію Закону України «Про рентні платежі за нафту, природний газ і газовий конденсат»; абзацу другого преамбули Закону України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами»; частин другої та шостої статті 16 (щодо умов надання спеціальних дозволів на користування надрами) та частини першої статті 34 (щодо визначення розміру збору за видачу спеціальних дозволів на користування надрами) Кодексу України про надра; статей 14, 15, 16 Закону України «Про нафту і газ» в частині умов надання спеціальних дозволів на користування надрами; абзаців восьмого та десятого частини другої статті 6 Закону України «Про державну геологічну службу України» в частині надання повноважень та умов надання спеціальних дозволів на користування надрами.

Суб’єкт права на конституційне подання стверджує, що‚ оскільки статтею 95 Конституції України у взаємозв’язку з частиною другою статті 38 Бюджетного кодексу України (далі – Кодекс) встановлено вичерпний перелік правовідносин, які можуть регулюватися законом про Державний бюджет України (виключно визначення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби), є підстави вважати положення статей 14‚ 24, 64‚ пунктів 7–13 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону такими‚ що не відповідають Конституції України‚ а також посилається на правові позиції‚ висловлені Конституційним Судом України у рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян)‚ від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 (справа щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України).

Конституційний Суд України, вирішуючи питання, порушені в конституційному поданні, як зазначено на сайті www.zakonoproekt.org.ua, виходить з такого.

По-перше, згідно з Основним Законом України до повноважень Верховної Ради України належить затвердження Державного бюджету України виключно у формі закону.

Окремої процедури розгляду‚ ухвалення і набрання чинності законом про Державний бюджет України‚ відмінної від процедури розгляду‚ ухвалення і набрання чинності іншими законами‚ у Конституції України не визначено‚ але встановлено деякі особливості щодо його змісту‚ якими обумовлені і певні вимоги до цієї процедури. Зокрема‚ проект закону про Державний бюджет України розробляє і подає до Верховної Ради України Кабінет Міністрів України разом із доповіддю про хід виконання Державного бюджету України поточного року. Дія в часі закону про Державний бюджет України обмежується конкретним періодом – з 1 січня по 31 грудня‚ а за особливих обставин – іншим періодом.

За змістом частини другої статті 95 Конституції України тільки законом про Державний бюджет України повинні визначатися будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби‚ розмір і цільове спрямування цих видатків.

Структура і зміст закону про Державний бюджет України визначені частиною другою статті 38 Кодексу, а порядок подання та розгляду законопроектів, які впливають на дохідну чи видаткову частини бюджету, – статтею 27 Кодексу.

По-друге, Конституційний Суд України неодноразово за зверненнями суб’єктів права на конституційне подання розглядав справи і приймав рішення щодо відповідності Конституції України законів про Державний бюджет України чи їх окремих положень.

Зокрема, у Рішенні від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) Конституційний Суд України встановив, що вимоги щодо змісту закону про Державний бюджет України містяться в частині другій статті 95 Конституції України‚ положення якої конкретизовано у статті 38 Кодексу; визначений частиною другою статті 95 Конституції України‚ частиною другою статті 38 Кодексу перелік правовідносин‚ які регулюються законом про Державний бюджет України‚ є вичерпним; зі змісту положень Конституції України та Кодексу вбачається‚ що закон про Державний бюджет України як правовий акт, чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів‚ має особливий предмет регулювання‚ відмінний від інших законів України – він стосується виключно встановлення доходів та видатків держави на загальносуспільні потреби‚ тому цим законом не можуть вноситися зміни‚ зупинятися дія чинних законів України‚ а також встановлюватися інше (додаткове) правове регулювання відносин‚ що є предметом інших законів України (абзаци четвертий‚ п’ятий‚ шостий пункту 4 мотивувальної частини).

Визнавши вказаним рішенням окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» такими‚ що не відповідають Конституції України‚ Конституційний Суд України звернув увагу Верховної Ради України‚ Президента України‚ Кабінету Міністрів України на необхідність додержання положень статей 1‚ 3‚ 6‚ 8‚ 19‚ 22‚ 95‚ 96 Конституції України‚ статей 4‚ 27‚ частини другої статті 38 Кодексу при підготовці‚ прийнятті та введенні в дію закону про Державний бюджет України.

На думку політолога, президента Українського аналітичного центру Євгена Костенка Президент України і Кабінет Міністрів України повинні невідкладно внести відповідні зміни до пропозицій Президента України до Податкового кодексу, щодо вето на який, було заявлено ним перед відльотом на саміт ОБСЄ в місті Астана (Республіка Казахстан), Внести проект Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет на 2010 рік" та врахувати це при підготовці проекту Закону України "Про Державний бюджет на 2011 рік".

На зазначених положеннях Основного Закону України‚ Кодексу і наведених правових позиціях Конституційного Суду України ґрунтувалося його Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 у справі щодо предмета та змісту закону про Державний бюджет України‚ яким визнано неконституційними окремі положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (пункт 2 резолютивної частини). У цьому рішенні Конституційний Суд України дійшов висновку‚ що законом про Державний бюджет України не можна вносити зміни до інших законів‚ зупиняти їх дію чи скасовувати їх‚ оскільки з об’єктивних причин це створює протиріччя у законодавстві; у разі необхідності зупинення дії законів‚ внесення до них змін і доповнень‚ визнання їх нечинними мають використовуватися окремі закони.

Проте, всупереч конституційним вимогам щодо предметного регулювання законом про Державний бюджет України та правовим позиціям, висловленим Конституційним Судом України у рішеннях від 9 липня 2007 року № 6-рп/2007‚ від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, Законом внесено зміни та доповнення до ряду законодавчих актів (стаття 24‚ пункти 8‚ 9‚ 10‚ 11‚ 13 розділу VІІ «Прикінцеві положення»)‚ зупинено на 2010 рік дію окремих законів (пункт 12 розділу VІІ «Прикінцеві положення»)‚ а також встановлено правове регулювання відносин, що є предметом інших законів України (статті 14‚ 64‚ пункт 7 розділу VІІ «Прикінцеві положення»).

Конституційний Суд України на підставі дослідження матеріалів справи‚ із врахуванням відповідних норм Конституції України (стаття 95)‚ Кодексу та своїх правових позицій‚ викладених у зазначених рішеннях‚ і виходячи з викладеного та керуючись статтями 147‚ 150‚ частинами першою, другою статті 152‚ статтею 153 Конституції України‚ статтями 51‚ 61‚ 63‚ 65‚ 70‚ 73 Закону України «Про Конституційний Суд України», дійшов висновку‚ що положення статей 14‚ 24‚ 64‚ пунктів 7–13 розділу VІІ «Прикінцеві положення» Закону суперечать Конституції України.

Для даного повідомлення коментарі заборонені.
Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми