Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com RSS для Zakonoproekt.org.ua Про RSS


Тепер громадянин має змогу скасувати закон, що не відповідає Конституції 

Сторінка англійською мовою Сторінка російською мовою Сторінка французькою мовою Сторінка німецькою мовою Сторінка  іспанською мовою Версія для друку
18.04.2018

29 березня 2018 року Конституційний Суд сформував колегії та сенати, що можна вважати передумовою початку розгляду конституційних скарг.  І тут вилізли очікувані «проріхи» майже усіх законів про створення нових інститутів – відсутність точних і однозначно зрозумілих норм, які повинні б були бути безперечно виконані за результатами судового рішення, в т.ч., і стосовно строків внесення належних змін до закону, та забезпечення того, що за невиконання судового рішення винні повинні були б отримати невідкладне та невідворотнє покарання.   У зв’язку із цим абсолютно закономірним є високий процент неправильно складених конституційних скарг. Тепер вже автори зрозуміли, що вимоги до конституційної скарги були так погано юридично прописані, що ця складна конструкція вже потребує спеціального роз’яснення та навчання, та й ще вироблення Конституційним Судом однакових підходів до їх розуміння. Станом на 28 березня 2018 року було подано 584 конституційні скарги. Секретаріатом Конституційного Суду встановлено, що: 131 конституційна скарга за формою відповідає вимогам Закону, та 453 конституційні скарги не відповідають вимогам Закону за формою конституційної скарги.  Смішно, але з поданих до набрання чинності Законом до КСУ 118 скарг, лише 14 скарг було визнано такими, що відповідають вимогам до, які  ще не були визначені на момент подання скарг.

На круглому столі «Конституційна скарга: перші кроки» 16.04.2018 р. було презентовано звіт за результатами моніторингу нового для України інституту конституційної скарги, який вдалося таки запустити в Україні дякуючи ініціативі і наполегливості ЦППР, що і був головним двигуном цієї новації.

Проект провела команда Центру політико-правових реформ за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) в рамках Програми «Нове правосуддя». ЦППР, як і Центр демократії та верховенства права (CEDEM) та ряд інших громадських аналітичних центрів  з не досить чисельної групи тих аналітичних центрів України, які хоч і діють за гранти іноземних держав, але  ефективність корисності позитивного результату яких для України не дає права присвоювати їм клеймо «грантоїди». 

Круглий стіл організовано Центром політико-правових реформ в рамках проекту Європейського Союзу «Посилення ролі громадянського суспільства у забезпеченні демократичних реформ і якості державної влади».

Дякуючи ініціативі ЦППР, право подати конституційну скаргу до Конституційного Суду і ініціювати скасування дію закону або його окремих положень, що вони не відповідають Конституції України у громадян та юридичних осіб, з’явилося ще 30.09.2016 р. До цього часу таке право мали лише Президент, щонайменш 45 народних депутатів, Уповноважений Верховної Ради з прав людини, Верховний Суд та Верховна Рада АРК. 

Але через погано прописаний механізм запровадження закону, інститут касаційної скарги де-факто запрацював лише навесні 2018 року. І саме відсутність забезпечення ретельного прописування процедури запуску нових інститутів в Україні – є однією із самих болючих причин того, що вони часто із самого початку не стають ефективним інструментом державної політики і негативно впливають на зростання рівня зневіри українців в силу державних та громадських інститутів. 

І прикладів тут за останні роки багато – практично усі нововведення після зими 2014 р. - НАЗК, НАБУ, ДБР, ГПУ, Національна поліція тощо. 

Основну причину цих недоліків слід критично віднести до діяльності розробників. 

В даному випадку, така проблема є і у ЦППР. Він акумулював у своїй команді безумовно одних із найкращих фахівців в галузі кримінального, адміністративного і конституційного права та антикорупційного законодавства. 

Але вирішуючи майже на відмінно ідеологічну частину створення нового інституту – чи то конституційна скарга, надання адмінпослуг чи щось інше, бо коло інтересів ЦППР дуже широке, Центр, як і практично усі хто в Україні розробляє нові інститути, недостатньо приділяє увагу тому, без чого не запрацює жодний новий інститут - забезпеченню організації запуску цього інституту в життя, відразу ж після прийняття закону, залишаючи на волю чиновників місяці і роки розробки і прийняття нових нормативно-правових актів, регламентів тощо.

Як зазначають автори звіту, проект Закону № 6427-д був ухвалений у другому читанні та в цілому 13 липня 2017 року, та набрав чинності 3 серпня 2017 року. Але з моменту набрання чинності Законом і до 28 березня 2017 року, Конституційний Суд так і не розглянув жодної конституційної скарги. 

Затвердження роботи Регламенту роботи КСУ поклали на КСУ нормою пункту 5 Розділу III «Прикінцеві положення» Закону, що Конституційний Суд упродовж трьох місяців з дня офіційного опублікування Закону ухвалює Регламент. 

І хоча КСУ був зобов’язаний невідкладно почати  розглядати конституційні скарги на підставі прямої дії Конституції та Закону, перемогли чиновники Конституційного Суду, що провели свою думку про те, що відсутність нової редакції Регламенту Конституційного Суду України до 22 лютого 2018 року не дозволяє Конституційному Суду розглядати конституційній скарги, оскільки розробники проекту передовірили чиновникам розробку процедур забезпечення виконання закону. І тут чиновники показали увесь клас бюрократичного «з’їзду». Ввідповідно до частини першої статті 3 Закону, порядок організації і діяльності Конституційного Суду, порядок конституційного провадження, процедуру розгляду справ та виконання рішень і висновків установлює Закон. 

Але організацію внутрішньої роботи Конституційного Суду та відповідні правила процедури розгляду ним справ установлює згідно з Законом Регламент, розробку якого автори  законопроекту, та й ще без механізмів унеможливлення зриву встановлених строків для цього, «перекинули» на чиновників КСУ. Які очікувано почали казати, що автори  законопроекту ввели нову структур КСУ без нормативно-правового забезпечення їх створення: організація роботи Конституційного Суду з конституційними скаргами (взаємодія структурних підрозділів Секретаріату, процедури утворення сенатів та колегій тощо) потребувала ухвалення Регламенту, оскільки відсутність правил процедур могла завадити належній реалізації прав громадян на конституційну скаргу.

Ну і звісно, що відразу ж чиновники почали казати, щодо і так завеликого фінансування КСУ, що його не вистачає, і його слід би збільшити. Хоча Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» передбачено видатки у розмірі 182306900 гривень - на забезпечення 16 суддів КСУ та їхнього апарату, що в середньому становить 11394181,25 на одного суддю, і звісно невиправдано для витрат на суддів, що майже не працюють.

Передбачувано із самого початку, що Конституційний Суд ухвалив свій Регламент не своєчасно - до 03.11.2017 р., а із затримкою більше ніж на три місяці - лише 22 лютого 2018 року. 

І лише у квітні 2018 р. судді КСУ приступили до розгляду біля 600 скарг конституційних скарг, що вже є в Конституційному Суді. Саме тому підготовлений Юлією Кириченко та Богданом Бондаренком «Аналітичний звіт щодо запровадження інституту конституційної скарги», що містить перший експрес-аналіз проблем, які були виявлені моніторингом ЦППР безпосередньо на етапі внесення цих скарг,  може слугувати не лише популяризації запровадження самого інституту, але й мати практичне значення для адвокатів і просто громадян, що отримали нове право впливати на якість законів.

Метою моніторингу є сприяння встановленню справедливого захисту прав осіб в Конституційному Суді України через інститут конституційної скарги. Моніторингом охоплено період з 3 серпня 2017 року (день набрання чинності новою редакцією Закону) до 28 березня 2018 року.

Отже неспроможність ефективно організувати власну внутрішню роботу Конституційним Судом у 2017 році перешкоджала ефективній реалізації нового конституційного права на скаргу.

Відповідно, до частини першої статті 96 Закону, ухвалення Регламенту потребує 12 голосів суддів. Зважаючи на неповний склад суду (на той момент 14 суддів), необхідну кількість голосів для ухвалення Регламенту набрати не вдавалося. Це, а також неспроможність обрати Голову, свідчило про інституційну слабкість Конституційного Суду. Після обрання 21 лютого 2018 року Станіслава Шевчука Головою Конституційного Суду, ухвалення Конституційним Судом Регламенту та низки рішень, і призначення нових суддів Президентом України, можна говорити про початок виходу Конституційного Суду з кризи.

29 березня 2018 року Конституційний Суд сформував колегії та сенати, що можна вважати передумовою початку розгляду конституційних скарг.

І тут вилізли очікувані «проріхи» майже усіх законів про створення нових інститутів – відсутність точних і однозначно зрозумілих норм, які повинні б були бути безперечно виконані за результатами судового рішення, в т.ч., і стосовно строків внесення належних змін до закону, та забезпечення того, що за невиконання судового рішення винні повинні були б отримати невідкладне та невідворотнє покарання.

 У зв’язку із цим абсолютно закономірним є високий процент неправильно складених конституційних скарг. Тепер вже автори зрозуміли, що вимоги до конституційної скарги були так погано юридично прописані, що ця складна конструкція вже потребує спеціального роз’яснення та навчання, та й ще вироблення Конституційним Судом однакових підходів до їх розуміння. Станом на 28 березня 2018 року було подано 584 конституційні скарги. Секретаріатом Конституційного Суду встановлено, що: 131 конституційна скарга за формою відповідає вимогам Закону, та 453 конституційні скарги не відповідають вимогам Закону за формою конституційної скарги.

Смішно, але з поданих до набрання чинності Законом до КСУ 118 скарг, лише 14 скарг було визнано такими, що відповідають вимогам до, які  ще не були визначені на момент подання скарг.

Тобто чиновники створили собі новий бізнес і можливість вимагати збільшення штату і витрат на своє утримання, замість більш точного означення в законі вимог до форми конституційної скарги.

На жаль, і це ще одна із з основних проблем усіх без виключення аналітичних організацій, що діють на іноземні гранти - вони з небажання сваритися із чиновниками органу, якого стосується цей проект, і які їм у звіти для USAID, ЄС та інших надавачів міжнародної технічної допомоги, пишуть висновки, що надають право на наступні гранти,  дуже часто компліментарні, і як і самі грантодавці, не є наполегливі в забезпеченні проведення в життя виправлення виявлених «проріх».

Важливо, щоб аналітичні матеріали таких проектів стали джерелом для дій народних депутатів і тих, хто в Державі зацікавлений у реальній, а не на словах, зміні її на краще. 

Поганим є те, що ЦППР принципово не проводить трансляцію та розміщення на сайті і на Youtube відеозаписів і стенограм, або хоч тез виступів учасників, таких безперечно важливих і цікавих круглих столів, як це завжди робить, скажімо співорганізатор цього круглого столу  - контрактер  Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) Програма «Нове правосуддя». Бо напевно читачам аналітичного дослідження були б цікавими і ті коментарі, що по ходу презентації висловили голова КСУ Станіслав Шевчук, колишній заступник голови КСУ Володимир Шаповал,  суддя КСУ у відставці В'ячеслав Джунь,  суддя КСУ Василь Лемак, та голова політичної секції Місії ЄС в Україні Фабіо Делла-Паца.

І тому такий цікаві аналітичні матеріали наступного проекту ЦППР «Конституційна реформа: рекомендації для України». Можливо в ньому і будуть дані більш точні рекомендації для влади стосовно механізмів ефективного запуску усіх етапів цієї реформи.

Костенко Євген Георгійович, шеф-редактор сайту www.zakonoproekt.org.ua

Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter

Теми

Таким чином Ви завжди зможете слідкувати за оновленнями на сторінці Zakonoproekt.Org.UA на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на GOOGLE+ Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com

Zakonoproekt.org.ua - це незалежне видання, що фінансуються за рахунок реклами та кожного використання читачами рекламних банерів на цьому сайті.

Заходьте до нас на Facebook


Про фінансування сайту

© 2010 www.zakonoproekt.org.ua . Творимо закони разом! Аналіз законів та аналіз і розробляння законопроектів. Сайт - це останні новини щодо Верховної Ради України. Президента України,. Кабінет міністрів України та інші органи державної влади і органи місцевого самоврядування на тему: закони, законопроекти та інше законодавство, політика, економіка, фінанси, технології, право, культура, здоров’я.
Усі права на матеріали, що перебувають на сайті, захищенi відповідно до законодавства України. Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редиректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .

Карта сайту | © 2010 - 2018 Zakonoproekt.Org.UA
RSS для Zakonoproekt.org.ua