Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com RSS для Zakonoproekt.org.ua Про RSS
  • RSS
  • Add To My MSN
  • Add To Windows Live
  • Add To My Yahoo
  • Add To Google

Хавронюк Микола Іванович, доктор юридичних наук (2008), професор (2011), заслужений юрист України (2007)Хавронюк Микола Іванович, доктор юридичних наук (2008), професор (2011), заслужений юрист України (2007).



Член правління Українського юридичного товариства (з 2000), головний редактор наукового журналу “Підприємництво, господарство і право” (з 1998), член Робочої групи з питань судової реформи при Президенті України (з 2010), член Комісії зі зміцнення демократії та утвердження верховенства права (з 2011).

Народився 24.05.1961 (с. Гостра Могила, Ставищенський район, Київської області).

Освіта: Військовий інститут Міністерства оборони СРСР, юридичний факультет (1983).

Докторська дисертація: "Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації" (Київський національний університет внутрішніх справ, 2007).

1983–1993 – слідчий, старший слідчий, помічник, заступник військового прокурора, військовий прокурор слідчого відділу; Прикарпатський, Забайкальський, Київський військові округи.

1993–1999 – викладач, старший викладач, заступник начальника спецкафедри; Національна академія СБУ. Полковник запасу СБУ.

1999–2006 – завідуючий відділом з питань національної безпеки, оборони, правоохоронної діяльності та боротьби із злочинністю Головного науково-експертного управління Апарату Верховної Ради України. Державний службовець ІІІ рангу (з 1999).

2006–2012 – начальник управління законодавчого забезпечення, заступник керівника апарату – начальник правового управління , заступник керівника апарату; Верховний Суд України. Вчений секретар (2007–2011) і Голова (2011–2012) Науково-консультативної ради при Верховному Суді України.

Співавтор понад 20 проектів законів України з питань кримінального, кримінально-процесуального, адміністративного і конституційного права.

Автор (співавтор) понад 25 монографій, підручників, навчальних посібників і коментарів до законів, 200 наукових статей. Автор (співавтор) понад 50 публіцистичних статей в газетах "Дзеркало тижня", "Бізнес", "Юридическая практика", "Юридичний вісник України" та ін.

Найбільш значущими працями є:

монографії: «Уголовная ответственность за должностные преступления» (1996, співавт.); «Сучасне загальноєвропейське кримінальне законодавство: проблеми гармонізації» (2005); «Історія кримінального права європейських країн» (2006); «Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації» (2006); «Право споживачів на безпечність продукції: кримінально-правове забезпечення» (2011);

коментарі та посібники: «Правоохоронні органи та правоохоронна діяльність» (2002, співавт.); «Коментар законодавства України про права та свободи людини і громадянина» (2003); «Дисциплінарні правопорушення і дисциплінарна відповідальність» (2003); «Довідник з Особливої частини Кримінального кодексу України» (2004); «Права людини і громадянина» (2004, співавт.); «Коментар основних положень Конституції України щодо захисту прав та свобод людини і громадянина» (2008); «Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України» (десять видань у 2001–2012, співавт.); «Науково-практичний коментар Закону України «Про боротьбу з корупцією» (чотири видання у 1996–2008, співавт.); «Науково-практичний коментар до Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції» (два видання у 2011–2012);

підручники: «Основи правознавства» (2004 і 2009, співавт.) і «Правознавство» (2010, співавт.); «Кримінальне право. Загальна частина» і «Кримінальне право. Особлива частина» (дев’ять видань у 1998–2011, співавт.); «Кримінальне право. Загальна частина» (2011, співавт.);

науково-популярний збірник «Самые удивительные законы разных стран» (три видання у 2007–2010).

За сумісництвом: професор Національної академії внутрішніх справ (2002–2004), професор Львівського державного університету внутрішніх справ (з 2006); старший науковий співробітник Наукової лабораторії дослідження злочинності проти прав і свобод людини і громадянина (м. Київ) Інституту вивчення проблем злочинності Національної академії правових наук України (з 2009).

Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності. У чому ж гуманізація? 

Сторінка англійською мовою Сторінка російською мовою Сторінка французькою мовою Сторінка німецькою мовою Сторінка  іспанською мовою Версія для друку
25 січня 2012 р. 20:21:00

У чому ж гуманізація?  15 листопада 2011 р. прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який набрав чинності з 17 січня 2012 р., зазначається у статті Миколи та Андрія Хавронюків "Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності", що розміщена на веб-сайті www.Zakonoproekt.Org.UA.  Ним реалізовані такі основні ідеї у сфері кримінального права.У чому ж гуманізація?

15 листопада 2011 р. прийнято Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності», який набрав чинності з 17 січня 2012 р., зазначається у статті Миколи та Андрія Хавронюків "Відповідальність за злочини у сфері господарської діяльності", що розміщена на веб-сайті www.Zakonoproekt.Org.UA.  Ним реалізовані такі основні ідеї у сфері кримінального права.

1. Якщо діянням, передбаченим ст. 203-1, ч. 1 ст. 206, статтями 219, 229, 231 – 232-2 Кримінального кодексу (далі – КК) України, заподіяно шкоду правам та інтересам окремих громадян, то відтепер справа про відповідний злочин порушується не інакше як за скаргою потерпілого (якому і належить у такому разі право підтримувати обвинувачення).

2. Якщо діянням, передбаченим ст. 203-1, ч. 1 ст. 206, статтями 219, 229, 231 – 232-2, 356, 364-1, 365-1 або 365-2 КК України, завдано шкоди виключно інтересам юридичної особи приватного права, то справу про такий злочин можна порушити не інакше як за заявою власника (співвласника) відповідної юридичної особи чи за його згодою.

3. Законом запроваджено інші критерії визначення ступеня тяжкості, а тобто і класифікації злочинів, якими відтепер є розмір покарання у виді не лише позбавлення волі на певний строк (не більше двох, не більше п’яти, не більше десяти, понад десять років), а й штрафу (понад 3 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, далі – нмдг, не більше 10 000 нмдг, не більше 25 000 нмдг, понад 25 000 нмдг). При цьому, якщо за злочин передбачено одночасно основне покарання у виді штрафу та позбавлення волі, то ступінь його тяжкості визначається виходячи зі строку покарання у виді позбавлення волі.

Наприклад, особливо тяжкими злочинами є злочини, передбачені частинами 1 і 2 ст. 203-2, ч. 2 ст. 233 КК України. З цього – з урахуванням аксіоматичного і незаперечного по своїй суті положення, яке випливає з принципів справедливості та адекватності покарання і згідно з яким за злочини більшого ступеню тяжкості, порівняно зі злочинами меншого ступеню тяжкості, має бути передбачене більш суворе покарання – випливає парадоксальний факт: зайняття гральним бізнесом, у т.ч. без кваліфікуючих ознак, згідно із Законом від 15 листопада 2011 р. трансформовано із злочину невеликої тяжкості в особливо тяжкий злочин і при цьому визнано більш тяжким злочином, ніж, скажімо, дії, спрямовані на повалення конституційного ладу (ч. 1 ст. 109), або тяжке тілесне ушкодження, що вчинене шляхом мучення і спричинило смерть одного чи кількох потерпілих (ч. 2 ст. 121), або терористичний акт (ч. 1 ст. 258). Те саме стосується і злочину, передбаченого ч. 2 ст. 233, – незаконна приватизація майна за кваліфікуючих обставин.

4. Фактично зруйновано визначену в 2001 році у ст. 51 (та в усіх санкціях статей Особливої частини) КК України «драбину покарань», побудовану за принципом «від менш суворого до більш суворого», яка мала орієнтувати суди на порівняно більш м’які покарання і тим самим сприяти подальшій гуманізації правозастосовної практики, застосуванню покарання, необхідного і достатнього для виправлення особи та попередження нових злочинів.

5. Законом (ч. 5 ст. 53 КК України) запроваджено правила, згідно з якими, за відсутності підстав для розстрочки, несплачена сума штрафу – залежно від його призначеного судом розміру – може бути замінена іншими покараннями:

1) штраф у розмірі не більше трьох тисяч нмдг: а) громадськими роботами із розрахунку одна година громадських робіт за один нмдг (граничний розмір громадських робіт законом не встановлено; очевидно, він не може перевищувати граничний розмір громадських робіт, визначений у ч. 2 ст. 56 – 240 годин. За такого підрахунку засуджений здатен відпрацювати штраф у розмірі не більше 240 нмдг) або б) виправних робіт (які по своїй суті є штрафом у розстрочку) із розрахунку один місяць виправних робіт за 20 нмдг (усього на строк не більше двох років. Отже, засуджений здатен відпрацювати штраф у розмірі не більше 480 нмдг). Така заміна дійсно є гуманною стосовно засудженого, оскільки в деяких випадках дозволяє йому фактично легально ухилитися від сплати більшої частини призначеного штрафу і продовжувати працювати на своїй роботі, лише роблячи відрахування в дохід держави (виправні роботи) або внесок власною працею у вільний від роботи час (громадські роботи);

2) штраф у розмірі понад три тисячі нмдг – суд замінює несплачену суму штрафу покаранням у виді позбавлення волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім нмдг. При цьому суд може в такому порядку у разі призначення штрафу за вчинення злочину: а) середньої тяжкості – призначити позбавлення волі на строк від одного до 5 років; б) тяжкого злочину – від 5 до 10 років; в) особливо тяжкого злочину – від 10 до 12 років.

Це положення навряд чи свідчить про гуманність законодавця. Наприклад, до 17 січня 2012 р. за ч. 1 ст. 200 КК України особа могла бути засуджена до штрафу розміром від 0,5 до 1,0 тис. нмдг або до 3 років обмеження волі чи позбавлення волі (практично завжди у подібних випадках зі звільненням від відбування цих двох видів покарання з випробуванням). Відтепер законодавець не залишив особі вибору: вона повинна сплатити непомірний штраф у розмірі приблизно від 1,6 до 2,7 млн. грн. або ж відбути реальне покарання у виді позбавлення волі на строк від 375 до 625 днів (від одного до майже двох років). Якщо йдеться про ч. 2 ст. 200, то це покарання збільшується удвічі (до 17 січня 2012 р. за цією нормою було передбачено позбавлення волі на строк від 2 до 5 років).

Насправді законодавець зробив помилку, оскільки у ч. 5 ст. 53 не врахував визначені ним же у ст. 12 максимальні розміри штрафу за злочини середньої тяжкості і тяжкі злочини. Підрахунки показують, що невиплата штрафу в розмірі 10 000 нмдг при заміні її позбавленням волі із розрахунку один день позбавлення волі за вісім нмдг може потягнути за собою позбавлення волі не на 5, а максимум на 3,42 року (10 000 : 8 = 1250 : 365), а невиплата штрафу в розмірі 25 000 нмдг – не на 10, а максимум на 8,56 року (25 000 : 8 = 3125 : 365).

6. Максимальний розмір штрафу у ст. 53 КК України збільшено з 1 000 до 50 000 нмдг, тобто у п’ятдесят разів. До того ж і такий розмір штрафу за законом може бути не максимальним. Крім того, визначено, що розмір штрафу (крім як за вчинення злочинів невеликої тяжкості, а також в деяких виняткових випадках) не може бути меншим за розмір майнової шкоди, завданої злочином, або отриманого внаслідок вчинення злочину доходу.

Подібна «гуманізація» червоною ниткою пройшла і через десятки статей Особливої частини КК України, в яких змінено санкції (див. таблицю). Зокрема:

а) у 18-ти випадках значно (так, щоб він перевищував 3 тис. нмдг) збільшено розмір штрафу за злочини, передбачені ч. 1 ст. 200, ч. 1 ст. 203-1, ч. 1 ст. 203-2, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 209-1, ч. 2 ст. 216, ч. 1 ст. 222-1, ч. 2 ст. 222-1, ч. 1 ст. 223-2, ч. 3 ст. 229, ч. 1 ст. 231, ч. 2 ст. 232-1, ч. 3 ст. 232-1, ч. 2 ст. 364-1, ч. 2 ст. 368-3, ч. 3 ст. 368-3, ч. 2 ст. 368-4, ч. 3 ст. 368-4 КК України. Той факт, що штраф перевищує 3 тис. нмдг, означає, що у разі його несплати суд може замінити його позбавленням волі (ч. 5 ст. 53 КК України). Наприклад, якщо особа не сплатила призначений їй за злочин середньої тяжкості штраф у розмірі 10 тис. нмдг, це означає, що їй може бути призначене позбавлення волі на строк 1250 днів, тобто майже 3,5 року. Якщо ж йдеться про несплачений штраф у розмірі 25 (або 50) тис. нмдг, призначений за тяжкий (або особливо тяжкий) злочин, то йдеться вже про максимально можливий для таких випадків термін позбавлення волі – 8,5 (або 12) років.

Те, що одночасно із санкцій більшості перелічених статей виключено позбавлення волі або інше, м’якше покарання, не означає гуманізації з тієї ж причини, що несплачений штраф може бути замінений позбавленням волі у процесі виконання покарання.

б) у 17-ти випадках позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг (ч. 2 ст. 200, ч. 2 ст. 203-1, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 212-1, ч. 2 ст. 222, ч. 2 ст. 224, ч. 3 ст. 224, ч. 4 ст. 232-1, ч. 1 ст. 233, ч. 2 ст. 233, ч. 1 ст. 365-1, ч. 2 ст. 365-1, ч. 2 ст. 365-2, ч. 3 ст. 365-2, ч. 4 ст. 368-3, ч. 4 ст. 368-4). Це також не означає гуманізації з наведених вище причин. В одному випадку обмеження волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг (ч. 2 ст. 203-2). Це тим більше не означає гуманізації.

Також слід враховувати, що згідно з даними Державної судової адміністрації України у 2010 р. за злочини, передбачені ч. 1 і ч. 2 ст. 200, ч. 1 і ч. 2 ст. 203-1, ч. 2 ст. 204, ч. 2 ст. 205, ч. 3 ст. 212, ч. 3 ст. 229, ч. 1 і ч. 2 ст. 233 КК України було засуджено усього 383 особи (за іншими переліченими вище злочинами ніхто не засуджувався), з них звільнено від покарання з випробуванням 289 осіб (75%), і засуджено до штрафу 55 осіб (14%).

Частково гуманізація має місце. Так, у 18-ти випадках дещо (іноді удвічі, іноді – у п’ять разів) збільшено розмір штрафу, але так, щоб його максимальний розмір не перевищував 3 тис. нмдг (ч. 1 ст. 204, ч. 1 ст. 205, ч. 1 ст. 212, ч. 2 ст. 212, ч. 1 ст. 212-1, ч. 2 ст. 212-1, ч. 1 ст. 213, ч. 2 ст. 213, ч. 1 ст. 216, ч. 1 ст. 219, ч. 1 ст. 222, ч. 1 ст. 229, ч. 1 ст. 232, ч. 1 ст. 232-2, ч. 2 ст. 232-2, ч. 1 ст. 364-1, ч. 1 ст. 368-3, ч. 1 ст. 368-4). При цьому одночасно у 10-ти випадках виключено обмеження волі, у двох – виправні роботи і позбавлення волі, у двох – виправні роботи і обмеження волі, в одному – виправні роботи, арешт і обмеження волі. У цих випадках у разі несплати штрафу замінити його такими більш тяжкими покараннями, як арешт, обмеження волі і позбавлення волі, буде неможливо.

Гуманізація є більш-менш очевидною ще у п’яти випадках: у ч. 1 ст. 206 виправні роботи і обмеження волі до 3 років замінені штрафом до 3 тис. нмдг; у ч. 1 ст. 209-1, при збереженні старого розміру штрафу, виключено більш суворе альтернативне покарання – обмеження волі до 2 років; в ч. 1 ст. 224 обмеження волі від 2 до 5 років замінено штрафом до 2 тис. нмдг; у ч. 1 ст. 227 максимальний розмір штрафу збільшено лише до 1 тисячі нмдг, але при цьому виключено виправні роботи; у ч. 1 ст. 365-2 виправні роботи, арешт і обмеження волі замінені штрафом від 1 до 3 тис. нмдг.

Коли ж просто збільшено розмір штрафу, то про гуманізацію, звісно, не йдеться (ч. 1 ст. 212, ч. 1 ст. 212-1). Те саме стосується і ч. 1 ст. 213, де, утричі збільшивши максимальний розмір штрафу і в п’ять разів – мінімальний, законодавець додав новий вид покарання у виді громадських робіт від 100 до 200 годин, адже це покарання вважається більш тяжким, ніж штраф.

 

Стаття (частина статті) КК

Основне покарання за старою санкцією

Основне покарання за новою санкцією

Сутність зміни в санкції

ч. 1 ст. 200

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

о. в. до 3 років

п. в. до 3 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 2 ст. 200

п. в. від 2 до 5 років

ш. від 5 до 10 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 203-1

ш. від 1 до 5 тис. нмдг

в.р. до 2 років

п. в. до 2 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено виправні роботи і позбавлення волі

ч. 2 ст. 203-1

п. в. від 2 до 5 років

ш. від 5 до 10 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 203-2

ш. від 10 до 50 тис. нмдг

ш. від 10 до 40 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

ч. 2 ст. 203-2

о. в. до 5 років

ш. від 40 до 50 тис. нмдг

- обмеження волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 204

ш. від 0,5 до 1,05 нмдг

о. в. до 3 років

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 204

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

п. в. від 3 до 5 років

ш. від 3 до 10 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено позбавлення волі

ч. 1 ст. 205

ш. від 0,3 до 0,5 тис. нмдг

о. в. до 3 років

ш. від 0,5 до 2000 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 205

п. в. від 3 до 5 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 206

в.р. до 2 років

о. в. до 3 років

ш. від 1 до 3 тис. нмдг

- виправні роботи і обмеження волі замінені штрафом до 3 тис. нмдг

ч. 2 ст. 206

 

п. в. від 3 до 5 років

ш. від 3 до 10 тис. нмдг

п.в. від 3 до 5 років

- додано штраф понад 3 тис. нмдг

ч. 3 ст. 206

 

п. в. від 5 до 10 років

ш. від 10 до 25 тис. нмдг

п.в. від 5 до 10 років

- додано штраф понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 209-1

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

о. в. до 2 років

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 209-1

ш. від 2 до 3 тис. нмдг

о. в. до 3 років

п. в. до 3 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 1 ст. 212

ш. від 0,3 до 0,5 тис. нмдг

п.п.о.п.п. чи з.п.д. до 3 років

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

п.п.о.п.п. чи з.п.д. до 3 років

- дещо збільшено розмір штрафу

 

ч. 2 ст. 212

ш. від 0,5 до 2 тис. нмдг

в.р. до 2 років

о. в. до 5 років

ш. від 2 до 3 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено виправні роботи і обмеження волі

ч. 3 ст. 212

п. в. від 5 до 10 років

ш. від 15 до 25 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 212-1

ш. від 0,3 до 0,5 тис. нмдг

п.п.о.п.п. чи з.п.д. до 3 років

ш. від 0,5 до 1,5 тис. нмдг

п.п.о.п.п. чи з.п.д. до 3 років

- дещо збільшено розмір штрафу

 

ч. 2 ст. 212-1

ш. від 0,5 до 2 тис. нмдг

в.р. до 2 років

о. в. до 5 років

ш. від 1,5 до 3 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено виправні роботи і обмеження волі

ч. 3 ст. 212-1

п. в. від 5 до 10 років

ш. від 10 до 25 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 213

ш. від 0,1 до 0,5 тис. нмдг

ш. від 0,5 до 1,5 тис. нмдг

гр.р. від 100 до 200 годин

- дещо збільшено розмір штрафу

- додано громадські роботи

ч. 2 ст. 213

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

о. в. до 3 років

ш. від 1,5 до 2 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 1 ст. 216

ш. від 0,1 до 0,3 нмдг

о. в. до 4 років

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 216

ш. від 0,3 до 1 тис. нмдг

п. в. від 3 до 5 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено позбавлення волі

ч. 1 ст. 219

ш. від 0,5 до 0,8 тис. нмдг

о. в. до 3 років

ш. від 2 до 3 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 1 ст. 222

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

о. в. до 3 років

ш. від 1 до 3 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 222

п. в. від 2 до 5 років

ш. від 3 до 10 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 222-1

ш. від 0,75 до 2 тис. нмдг

о.в. до 3 років

п. в. до 3 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 2 ст. 222-1

ш. від 2 до 3 тис. нмдг

о.в. від 2 до 5 років

п.в. від 2 до 5 років

ш. від 5до 10 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 1 ст. 223-1

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

п.п.о.п.п. чи з.п.д. до 3 років

о. в. до 3 років

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

п.п.о.п.п. чи з.п.д. до 3 років

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 1 ст. 223-2

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

о. в. від 2 до 5 років

п. в. до 3 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 1 ст. 224

о. в. від 2 до 5 років

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

- обмеження волі замінено штрафом до 3 тис. нмдг

ч. 2 ст. 224

п. в. від 2 до 5 років

ш. від 3 до 10 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 3 ст. 224

п. в. від 5 до 7 років

ш. від 10 до 15 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 227

ш. від 0,1 до 0,2 нмдг

в.р. до 2 років

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено виправні роботи

ч. 1 ст. 229

ш. від 0,2 до 1 тис. нмдг

в.р. до 2 років

п. в. до 2 років

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено виправні роботи і позбавлення волі

ч. 2 ст. 229

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

в.р. до 2 років

п. в. від 2 до 5 років

ш. від 3 до 10 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено виправні роботи і позбавлення волі

ч. 3 ст. 229

ш. від 2 до 3 тис. нмдг

п. в. від 3 до 6 років

ш. від 10 до 15 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено позбавлення волі

ч. 1 ст. 231

ш. від 0,2 до 1 тис. нмдг

о. в. до 5 років

п. в. до 3 років

ш. від 3 до 8 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 1 ст. 232

ш. від 0,2 до 0,5 тис. нмдг

в.р. до 2 років

п. в. до 2 років

ш. від 1 до 3 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено виправні роботи і позбавлення волі

ч. 1 ст. 232-1

ш. від 0,75 до 2 тис. нмдг

о. в. до 3 років

ш. від 0,75 до 2 тис. нмдг

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 232-1

ш. від 0,75 до 2 тис. нмдг

о. в. до 3 років

п. в. до 2 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 3 ст. 232-1

ш. від 1 до 3 тис. нмдг

о. в. до 3 років

п. в. до 3 років

ш. від 5 до 8 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 4 ст. 232-1

п. в. від 2 до 5 років

ш. від 8 до 10 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 232-2

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

о. в. до 2 років

ш. від 1 до 2 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 232-2

ш. від 1 до 3 тис. нмдг

о. в. до 3 років

ш. від 2 до 3 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 1 ст. 233

п. в. від 3 до 5 років

ш. від 5 до 10 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 2 ст. 233

п. в. від 5 до 12 років

ш. від 25 до 35 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 364-1

ш. від 0,15 до 0,4 тис. нмдг

в.р. до 1 року

арешт до 3 місяців

о. в. до 2 років

ш. від 0,5 до 2 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено виправні роботи, арешт і обмеження волі

 

ч. 2 ст. 364-1

ш. від 0,4 до 0,9 тис. нмдг

арешт до 6 місяців

п. в. від 3 до 6 років

ш. від 10 до 20 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено арешт і позбавлення волі

ч. 1 ст. 365-1

в.р. до 1 року

о. в. до 3 років

п. в. до 3 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- виправні роботи, обмеження волі і позбавлення волі замінені штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 2 ст. 365-1

о. в. до 5 років

п. в. від 4 до 7 років

ш. від 10 до 20 тис. нмдг

- обмеження волі і позбавлення волі замінені штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 365-2

в.р. до 2 років

арешт до 6 місяців

о. в. до 3 років

ш. від 1 до 3 тис. нмдг

- виправні роботи, арешт і обмеження волі замінені штрафом до 3 тис. нмдг

ч. 2 ст. 365-2

о. в. до 5 років

п. в. від 3 до 5 років

ш. від 3 до 10 тис. нмдг

- обмеження волі і позбавлення волі замінені штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 3 ст. 365-2

п. в. від 5 до 8 років

ш. від 10 до 20 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 368-3

ш. від 0,1 до 0,25 тис. нмдг

о. в. до 2 років

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

ч. 2 ст. 368-3

ш. від 0,35 до 0,7 нмдг

о. в. до 4 років

п. в. до 4 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 3 ст. 368-3

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

о. в. до 5 років

п. в. до 3 років

ш. від 5 до 8 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 4 ст. 368-3

п. в. від 3 до 7 років

ш. від 10 до 15 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

ч. 1 ст. 368-4

ш. від 0,1 до 0,25 тис. нмдг

о. в. до 2 років

ш. від 0,5 до 1 тис. нмдг

- дещо збільшено розмір штрафу

- виключено обмеження волі

 

ч. 2 ст. 368-4

ш. від 0,35 до 0,7 тис. нмдг

о. в. до 5 років

п. в. до 3 років

ш. від 3 до 5 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено обмеження волі і позбавлення волі

ч. 3 ст. 368-4

ш. від 0,75 до 1,5 тис. нмдг

п. в. від 2 до 5 років

ш. від 5 до 10 тис. нмдг

- збільшено розмір штрафу понад 3 тис. нмдг

- виключено позбавлення волі

ч. 4 ст. 368-4

п. в. від 4 до 8 років

ш. від 12 до 18 тис. нмдг

- позбавлення волі замінено штрафом понад 3 тис. нмдг

7. Більше не визнаються злочинами і стали адміністративними проступками діяння, які були передбачені такими статтями КК України:

- ст. 201 – контрабанда товарів (статті 351 і 352 Митного кодексу України);

- ст. 202 – порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг (статті 164 і 166-8 КУпАП);

- ст. 203 – зайняття забороненими видами господарської діяльності. Таке діяння, у т.ч. з отриманням доходу у будь-якому розмірі, є адміністративним проступком, передбаченим, як правило, ст. 164-16 КУпАП, за винятком випадків, коли ознаки такого діяння прямо передбачені іншими (крім виключеної ст. 203) статтями КК України;

- ст. 207 – ухилення від повернення виручки в іноземній валюті (ст. 162-1 КУпАП);

- ст. 208 – незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків (ст. 162-2 КУпАП);

- ст. 214 – порушення правил здачі дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння (ст. 162-3 КУпАП);

- ст. 215 – підроблення знаків поштової оплати і проїзних квитків (ст. 135-1 КУпАП);

- ст. 217 – незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма (ст. 189-3 КУпАП);

- ст. 218 – фіктивне банкрутство (ст. 166-17 КУпАП);

- ст. 220 – приховування стійкої фінансової неспроможності (ст. 164-15 КУпАП);

- ст. 221 – незаконні дії у разі банкрутства (ст. 166-16 КУпАП);

- ст. 223 – розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску (ст. 163 КУпАП);

- ст. 225 – обман покупців та замовників (ст. 155-2 КУпАП);

- ст. 226 – фальсифікація засобів вимірювання (ст. 171-2 КУпАП);

- ст. 228 – примушування до антиконкурентних узгоджених дій (ст. 166-18 КУпАП);

- ст. 234 – незаконні дії щодо приватизаційних паперів (ст. 166-15 КУпАП);

- ст. 235 – недотримання особою обов’язкових умов щодо приватизації державного, комунального майна або підприємств та їх подальшого використання (ст. 166-14 КУпАП).

При цьому за більшість цих адміністративних проступків встановлено такі самі штрафи, які були передбачені за декриміналізовані злочини або й більшого розміру (до того ж у разі їх несплати ці розміри можуть бути подвоєні – згідно зі ст. 308 КУпАП). Наприклад, ч. 2 ст. 166-8 КУпАП передбачає штраф від 2 до 3 тис. нмдг (у ч. 2 ст. 202 КК був штраф від 1 до 3 тис. нмдг), ст. 135-1 КУпАП – від 30 до 200 нмдг (у ст. 215 КК був штраф до 50 нмдг), ст. 166-16 КУпАП – від 500 до 1000 нмдг (у ст. 221 КК був штраф від 100 до 500 нмдг). Статті 351 і 352 Митного кодексу України передбачають штраф від 100 до 200 відсотків вартості товарів контрабанди. У цьому зв’язку говорити про гуманізацію відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері господарської діяльності (див. назву Закону від 15 листопада 2011 р.) взагалі неможливо.

У цьому зв’язку проаналізуємо також судову статистику. Дані Державної судової адміністрації України за 2010 рік демонструють таке:

1) за статтями, які тепер виключені із КК України, було засуджено: за ст. 202 – 8 осіб; за ст. 203 – 819; за ст. 207 – 5; за ст. 208 – 3; за ст. 215 – 20; за ст. 235 – 11, а за статтями 214, 217, 218, 220, 221, 223, 225, 226, 228, 234 – 0. Отже, більшість цих статей «не працювала»;

2) із числа засуджених за статтями 202, 203, 207, 208, 215 і 235 КК України 866 осіб були: звільнені з випробуванням – 35 (4%); засуджені до штрафу – 810 (93,5%), громадських робіт – 5, виправних робіт – 1, обмеження волі – 2, арешту і позбавлення волі – жодного.

Слід також мати на увазі, що КУпАП не передбачає можливості розстрочки штрафу та його заміни громадськими роботами чи виправними роботами, а також не містить положень щодо обставин, що виключають відповідальність, звільнення від відповідальності, звільнення від покарання, подібних тим, що містяться у КК України. Амністії та помилування щодо адміністративних проступків не буває і стягнення за них є більш ніж реальними. Згідно зі статтями 307 і 308 КУпАП:

а) штраф підлягає сплаті протягом 15 днів з дня вручення порушнику постанови про його накладення;

б) у разі несплати його у цей строк постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна. У порядку її примусового виконання з правопорушника стягуються подвійний розмір штрафу, зазначеного у постанові про його стягнення, а також витрати на облік зазначених правопорушень.

М.Хавронюк, доктор юридичних наук, професор.

А.Хавронюк, студент КНУ імені Тараса Шевченка.

© М.Хавронюк,А.Хавронюк, © www.Zakonoproekt.Org.UA

Для даного повідомлення коментарі заборонені.
Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редіректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .
Система Orphus Якщо ви знайшли помилку, видiлiть її мишкою та натисніть Ctrl+Enter
© 2010 www.zakonoproekt.org.ua . Творимо закони разом! Аналіз законів та аналіз і розробляння законопроектів. Сайт - це останні новини щодо Верховної Ради України. Президента України,. Кабінет міністрів України та інші органи державної влади і органи місцевого самоврядування на тему: закони, законопроекти та інше законодавство, політика, економіка, фінанси, технології, право, культура, здоров’я.
Усі права на матеріали, що перебувають на сайті, захищенi відповідно до законодавства України. Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редиректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .

Карта сайту | © 2010 - 2018 Zakonoproekt.Org.UA
RSS для Zakonoproekt.org.ua