Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com RSS для Zakonoproekt.org.ua Про RSS

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до проекту Закону України «Про внесення змін до розділу XX

«Перехідні положення» Податкового кодексу України щодо

стимулювання цифровізації та інвестиційної привабливості

підприємств легкої промисловості»

  1. Обґрунтування необхідності прийняття законопроекту

Одним з пріоритетних завдань країни є створення сприятливих умов із залучення інвестицій на здійснення цифровізації, швидкого інноваційного оновлення й модернізації виробничих потужностей, підвищення продуктивності, активізації впровадження смарт-технологій для збалансованого розвитку легкої промисловості України, яка здійснює виробництво текстильних матеріалів, одягу, взуття й іншої продукції (група 13-15, КВЕД ДК 009-2010). Даний промисловий сектор, належить до креативних індустрій, потенційний для нарощування експорту та має реальні можливості стати економічним драйвером національного зростання і збільшення присутності якісних товарів на внутрішньому ринку. Річний обсяг реалізації галузевої продукції 30,7 мдрд.грн. у 2018 р. (1% промвиробництва) ˗ можливо потроїти. Наявний резерв галузевого зростання криється, насамперед, у наповненні внутрішнього споживчого ринку, обсяг якого мінімум 170 млрд.грн. щороку, а присутність продукції вітчизняного виробництва на ньому не перевищує 15-25 відсотків за різними групами споживання. Світовий досвід Китаю, Туреччини, Білорусі, Узбекистану, Киргизстану, інших країн стосовно державної підтримки текстильної, швейної, взуттєвої галузей підтверджують успішність даної практики.

Так, за 30 років турецька легка промисловість пройшла шлях від сировинної галузі переробки з низькою доданою вартістю ˗ до одного з флагманів з постачання модного одягу, взуття та текстилю в світі. Аби досягти таких показників, у 80-х роках Уряд Туреччини зробив ставку на легку промисловість як одну з пріоритетних. Завдяки підтримці та протекціоністській політиці держави, лише за постачанням одягу Туреччина сьогодні займає 6-те місце в світі та 3-тє ˗ в Європі. У галузі працює близько 40 тисяч підприємств, на яких зайнято за різними джерелами від 750 тисяч до 1,9 млн. працівників. Одяг, після автомобільної техніки, посідає друге місце в структурі експорту країни з часткою 9,4% від загального. Таке зростання відбулось завдяки пільговому оподаткуванню підприємств, створенню індустріальних галузевих центрів з необхідною інфраструктурою, державному фінансуванню участі турецьких компаній в ключових іноземних виставках (у т.ч. в Україні), цільовому залученню потенційних закордонних оптових байєрів текстилю, одягу та взуття на промислові виставкові заходи у Туреччині, зокрема шляхом компенсацій витрат учасникам на авіапереліт, 3-денне проживання, трансфер тощо. Здійснюючи технічне оснащення та модернізацію, турецькі компанії також мають конкурентні переваги, бо ПДВ на обладнання дорівнює нулю. Тож у 2017 році Туреччина експортувала текстилю на $10 мільярдів, а одягу - на $17 мільярдів, а у 2018 році очікувалося зростання на 8-10%.

В Україні вкрай назріла зміна податкової політики держави аби стимулювати інвестиційну привабливість, цифровізацію та інноваційні перетворення із забезпеченням сучасними інтелектуальними (роботизованими, компютеризованими, автоматизованими) робочими місцями, що забезпечить підвищення продуктивності праці, якості продукції, ефективності й екологізації виробництва у легкій промисловості ˗ виробництві текстилю, одягу, взуття, шкіряних виробів. З іншого боку, це дасть можливість зберегти в державі найцінніше - людський капітал, зупинити трудову міграцію, залучити кадри, молодь і створити передумови для підвищення реальної заробітної плати. Адже за даними 2018 року зареєстрований дефіцит кадрів у індустріях 13-15 кодів КВЕД склав близько 25 тис., тобто, майже третину від офіційно працюючих у галузі. У поточному 2019 році через коливання валютного курсу і значну (понад 40%) експортоорієнтованість галузі, підприємства, що працюють з іноземними замовниками, отримали мільйонні збитки, що призвело до сповільнення темпів зростання оплати праці у галузі (лише 112,1% за січень-вересень 2019 р. проти 124,4% у 2018 р.), і чергового відтоку кадрів (- 6 тис.осіб за 9 місяців 2019р.).

Проектом Закону України пропонується стимулювання цифровізації та інвестиційної привабливості виробничих підприємств за рахунок впровадження законодавчої ініціативи щодо справляння податку на додану вартість та прибутку підприємств, а саме:

1. Встановити нульову ставку зі сплати податку на додану вартість на обладнання, що ввозиться в Україну для виробничих потреб.

В Україні не виробляється виробниче обладнання та комплектуючі для підприємств легкої промисловості ˗ з виробництва текстильних матеріалів, одягу, взуття й іншої продукції (група 13-15, КВЕД ДК 009-2010). Це обладнання високоточне, компютеризоване, технологічне та має значну вартість, що у середньому складає від 300 до 1 000000 дол. США за одиницю. Необхідність здійснення сплати податку на додану вартість при ввезенні обладнання та інші затрати по впровадженню проектів, сплата відсотків по кредиту є вкрай обтяжливими фінансовими обставинами, що вимивають обігові кошти підприємств. А в даному секторі працює понад 2,5 тис. малих (мікро) та середніх підприємств, на яких ѕ зайнятих жінки. Відсутність доступних довгострокових кредитних ресурсів для бізнесу не сприяють активізації процесів впровадження цифрових і смарт-технологій, технічного оновлення, розширення і модернізації виробничих підприємств.

Запроваджена на два роки з 2018 р. 24-місячна розстрочка зі сплати ПДВ на імпорт обладнання згідно із Законом України від 7.12.2017 р. №2245 (п.65) дала позитивний поштовх для оновлення виробничої матеріально-технічної бази. Так, текстильні підприємства відповідно до постанови КМУ від 7.02.2018 №85 першими випробували механізм даної норми, і сьогодні таким чином вже успішно освоєно понад 60 млн. грн. інвестицій. Наприклад, створено 200 додаткових робочих місць у килимовому виробництві та 50 робочих місць у виробництві трикотажних полотен.

На практиці розстрочка зі сплати ПДВ не дала масштабного ефекту для легкої промисловості, адже економічно не дуже вигідна підприємствам. Дана модель не досить ефективна для прискорення модернізації, особливо для обмежених у ресурсах малих та середніх підприємств, яких у галузі більшість. Оскільки, ускладнений механізм її отримання, значні додаткові витрати, часто виникає проблема з оформленням банківської гарантії. Для масової швидкої модернізації доцільно тимчасово звільнити виробничі підприємства (КВЕД 13-15) від сплати ПДВ. Така норма ефективно діє у Туреччині, Китаї, Узбекистані та багатьох інших країнах з розвиненою промисловістю .

2. В Україні необхідно поновити тимчасову норму Податкового кодексу України, що була запроваджена з 2011 р. для підприємств легкої промисловості (КВЕД 13-15) на 10 років, щодо звільнення від оподаткування прибутку, який спрямовувався на використання вивільнених коштів на модернізацію, розбудову, впровадження інновацій, пов'язаних з основною діяльністю та/або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі, і сплату процентів за ними тощо. На жаль, діяла дана норма лише 4 роки, тому скористатися нею з різних причин встигла незначна кількість із близько 3 тис. галузевих підприємств (макс. 191 - у 2011 р., мін. - 112 підприємств у 2014 р.), якими загалом за цей період було освоєно на розвиток 250 млн.грн. вивільнених прибуткових коштів.

Однак, дана законодавча ініціатива навіть за цей часовий відрізок сприяла активному технічному переоснащенню, відновився обсяг імпорту галузевого обладнання у 2011 р. до 46 млн.дол. - 136,7% до 2010 р. Також у 2011 р. закріпилася позитивна динаміка виробництва -107,6% та експорту 113,9% до 2010 р. Скасування в 2015 р. норми щодо звільнення оподаткування прибутку, призвело до чергової втрати довіри до держави багатьох підприємств легкої промисловості, які взяли кредити для розвитку, а на тлі обезцінення валюти у 3,4 раза зазнали значних збитків, у деяких випадках змушені були скоротити виробництво, працюючих та досі розраховуватися з банками.

Для задоволення наявних внутрішніх потреб у продукції, виконання потенційних іноземних замовлень і нарощування експорту продукції з високою доданою вартістю у галузі у перспективі 10 років можливо додатково створити до 200 тис. робочих місць, здійснивши інноваційне оновлення основних фондів підприємств, що є зношеними на 55-60%. Запровадження даної законодавчої норми створить умови для залучення іноземних інвестицій.

Спад виробництва у текстильній та модній індустрії за 9 місяців 2019 р. вже досяг 10,3%,а експорту 2,7%проти відповідного періоду 2018 р. І це після відновлення у надзвичайно складних умовах позитивного тренду як виробництва: (2016 р. 102,2%, 2017 107,2%, 2018 р. 96,8%), так і експорту (2016 р. 107%, 2017 113,3%, 2018 р. 111,8%). Адже, індустрія вимушена працювати у багаторічних нерівних умовах конкуренції на внутрішньому ринку через контрабанду, засилля азійського імпорту та «секонд-хенду», заниження митної вартості готових товарів, можливості реалізації галузевих товарів без обліку і контролю тощо.

Українська промисловість втрачає робочі місця, а люди роботу та можливість забезпечувати власні родини, що суперечить національним економічним інтересам країни щодо збільшення якісної вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, збереження кадрового потенціалу з гідною оплатою праці, нарощування експортних та податкових надходжень до бюджетів всіх рівнів.

З огляду на викладене, вітчизняна легка промисловість потребує суттєвого поліпшення умов ведення бізнесу, розвитку і детінізації внутрішнього ринку, розробки заходів щодо сприяння експорту продукції з високою доданою вартістю, залученню інвестицій.

  1. Мета і завдання законопроекту

Головною метою проекту є стимулювання ефективного та інноваційного розвитку легкої промисловості України, залучення інвестицій, нарощування виробництва для внутрішнього ринку та експорту продукції з високою доданою вартістю, створення нових робочих місць, збільшення бюджетних надходжень.

  1. Загальна характеристика і основні положення Законопроекту

Законопроект передбачає тимчасове, строком на 10 років, починаючи з 1 квітня 2020 року:

1. Звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій із ввезення на митну територію України підприємствами легкої промисловості ˗ з виробництва текстильних матеріалів, одягу, взуття й іншої продукції (група 13-15, КВЕД ДК 009-2010) обладнання та запчастин до нього, в тому числі передача їх до статутного фонду підприємств для здійснення цифровізації, підвищення продуктивності, удосконалення і реконструкції виробництва, які класифікуються за кодами УКТ ЗЕД:

8444 00 10 00; 8444 00 90 00; 8445 11 00 00; 8445 12 00 00; 8445 13 00 00; 8445 19 00 00; 8445 20 00 00; 8445 30 00 00; 8445 40 00 00; 8445 90 00 00; 8446 10 00 00; 8446 21 00 00; 8446 29 00 00; 8446 30 00 00; 8447 11 00 00; 8447 12 00 00; 8447 20 20 00; 8447 20 80 00; 8447 90 00 00; 8448 11 00 00; 8448 19 00 00; 8448 20 00 00; 8448 31 00 00; 8448 32 00 00; 8448 33 00 00; 8448 39 00 00; 8448 42 00 00; 8448 49 00 00; 8448 51 10 00; 8448 51 90 00; 8448 59 00 00; 8449 00 00 00; 8451 10 00 00; 8451 21 00 00; 8451 29 00 00; 8451 30 00 00; 8451 40 00 00; 8451 50 00 00; 8451 80 10 00; 8451 80 30 00; 8451 80 80 00; 8451 90 00 00; 8452 10 11 00; 8452 10 19 00; 8452 10 90 00; 8452 21 00 00; 8452 29 00 00; 8452 30 00 00; 8452 90 00 00; 8453 10 00 00; 8453 20 00 00; 8453 80 00 00; 8453 90 00 00.

2. Звільнення від оподаткування прибутку, отриманого від основної діяльності підприємств легкої промисловості ˗ з виробництва текстильних матеріалів, одягу, взуття й іншої продукції (група 13-15, КВЕД ДК 009-2010.). Вивільнені кошти (суми податку, що не сплачуються до бюджету та залишаються в розпорядженні платника податку) використовуються на збільшення обсягів виробництва, капітальних інвестицій, упровадження інноваційних технічних і технологічних перетворень виробництва, смарт-технологій, або повернення кредитів, використаних на зазначені цілі.

Порядок контролю за використанням вивільнених коштів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Проектом закону вносяться зміни до розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України від 02.12.2010 р. №2755-VI (Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, № 13-14, № 15-16, № 17, ст.112).

  1. Правові аспекти

Дана сфера відносин регулюється Податковим кодексом України.

  1. Фінансово-економічне обґрунтування

І. Розрахункові середньорічні ненадходження до Державного бюджету від впровадження законопроекту на основі даних за 2018-2019 рр. наведено у Додатку.

У 2018 році розрахункові втрати бюджетних надходжень по обох заходах законопроекту становили б 546 млн.грн., а в 2019 році за експертною оцінкою обсяг ПДВ при закупівлі обладнання не перевищить 210 млн.грн., а податок на прибуток 108 млн.грн.

Оскільки, у 2018-2019 рр. зафіксовано сповільнення обсягів виробництва (-3,2% у 2018 р. та -10,3% за 9 місяців 2019 р.), відповідно зменшилися капітальні вкладення виробничих підприємств (-28,2% за І півріччя 2019 р.), у т.ч. і на закупівлю новітнього обладнання.

Фінансовий результат до оподаткування галузевих підприємств за І півріччя 2019 р. 298,2 млн.грн., за оптимістичним сценарієм на кінець 2019 р. цей показник не перевищить 600 млн.грн.

Слід наголосити, що, наразі, частка підприємств легкої промисловості ˗ з виробництва одягу, взуття, виробів зі шкіри та інших матеріалів незначна у формуванні бюджетних надходжень від податку на прибуток - за І півріччя 2019 р. лише 0,22% від загального обсягу фінансового результату прибуткових промислових підприємств та 0,1% від даного показника великих та середніх прибуткових підприємств по економіці.

Таким чином, розрахункові втрати державного бюджету від впровадження обох заходів законопроекту становили б у 2018 р. 546 млн.грн., а за оцінкою у 2019 р. 308 млн.грн.

ІІ. Компенсація втрат і розрахункові додаткові надходження Державного бюджету та позитивний мультиплікативний ефект від впровадження законопроекту для розвитку вітчизняної легкої промисловості

Прийняття законопроекту сприятиме залученню інвестицій та впровадженню новітнього обладнання, цифровізації технологічних виробничих процесів, ощадливого виробництва, підвищенню його ефективності й конкурентоспроможності та зумовить:

  1. підвищення продуктивності праці у галузі

У 2018 році підприємствами текстильної та модної індустрії з виробництва одягу, взуття, виробів зі шкіри та інших матеріалів (КВЕД 13-15) було реалізовано продукції на 30 662,8 млн.грн., при чисельності працівників у секторі 85 тис.осіб

Розрахункова річна продуктивність праці на 1 працюючого - 360,7 тис.грн.

У 2019 році за оцінкою та з урахуванням спаду виробництва за 9 місяців 2019 р. на -10,7% до відповідного періоду 2018 р. та відтоку кадрів із галузі 6 тис.осіб, обсяг реалізованої продукції складе 28288 млн.грн., а продуктивність праці на 1 працюючого 358,1 тис.грн.

Очікується, що за перший рік дії законопроєкту продуктивність праці зросте щонайменше на 7%, що дасть можливість відновити позитивний тренд обсягів виробництва, зростання реальної заробітної плати у галузі та повернути кадри, тобто у 2020 р., річна продуктивність праці на 1 працюючого складе 383,1 тис.грн., а обсяг реалізованої продукції - 32567 млн.грн.

За 5 років продуктивність праці зросте удвічі, а за 10 років - у чотири рази, що дасть можливість у 3-4 рази збільшити обсяги виробництва продукції як для внутрішнього споживання, так і для експорту.

Зростання обсягів виробництва та реалізації продукції, у свою чергу, збільшить обсяги надходжень до бюджету від сплати податку на додану вартість.

  1. зростання заробітної плати працівників

У 2018 р. середньомісячна заробітна плата працівників на підприємствах легкої промисловості ˗ з виробництва одягу, взуття, виробів зі шкіри та інших матеріалів (КВЕД 13-15) становила 6735 грн. (124,4% до 2017 р.).

На кінець 2019 року за оцінкою заробітна плата складе 7500 грн., а кількість працівників 79 тис.осіб, з урахуванням того, що за 9 місяців 2019 р. середньомісячна заробітна плата працівників у секторі становила 7364 грн. (лише 112,1% до відповідного періоду 2018 р.), та зазначеного вище відтоку кадрів.

Очікується, що за перший рік дії законопроекту середньомісячна заробітна плата працівників сектору зросте щонайменше на 25-30%, завдяки інвестиціям у модернізацію, інноваційні перетворення на виробництві та зростання продуктивності праці, тобто досягне від 9375 грн./міс. до 9750 грн./міс.

Таким чином, завдяки зростанню заробітної плати у секторі приріст доходів Державного бюджету лише від соціальних відрахувань працівників складуть у 2020 році від 1017,8 млн грн. до 1176,5 млн.грн., що не лише повністю покриває втрати, а й збільшує доходну частину бюджету.

Сподіваємося, що завдяки впровадженню законопроекту обсяги імпорту обладнання зростуть щонайменше утричі, тоді втрати ПДВ наблизяться до 1 млрд. грн. Однак, зростання наведених вище інших показників (зайнятості, зарплати, соцвідрахувань, продуктивності праці тощо) не лише покриє втрати, а й збільшить бюджетні надходження.

  1. детінізації ринку праці та зростанню зайнятості у секторі

Прийняття закону у довгостроковій перспективі, окрім зростання продуктивності праці, нарощування обсягів виготовлення продукції та інших виробничих показників, сприятиме детінізації ринку праці та збільшенню присутності вітчизняної продукції на внутрішньому ринку, легалізації і створенню до 200 тис. робочих місць, зростанню заробітної плати у виробництві текстильних матеріалів, одягу, взуття ˗ у 3-3,5 рази, та збільшенню щорічних відрахувань до соціальних фондів до 36,6 млрд.грн. щороку. Очікується, що до 2029 р. при легалізації та створенні ще 200 тис. робочих місць соціальні фонди додатково отримають від галузі 26 140 млн.грн.

Отже, запровадження заходів Законопроекту не призведе до втрат Державного бюджету, а навпаки у довгостроковій перспективі матиме значний позитивний мультиплікативний ефект для розвитку галузі та економіки держави.

В результаті прийняття законопроекту підвищиться інвестиційна привабливість легкої промисловості України, збільшиться притік інвестицій, в тому числі прямих іноземних, що дасть змогу створити нові види смарт-виробництв, здійснити оновлення і модернізацію технологічного обладнання, запровадити цифровізацію виробництв, підвищити продуктивність праці й конкурентоспроможність та створити сотні тисяч нових робочих місць в українському виробництві текстилю, одягу, взуття, що забезпечить додаткові регулярні податкові надходження до державного та місцевих бюджетів.

  1. Регіональний аспект

Проект Закону України не стосується питання розвитку адміністративно-територіальних одиниць.

  1. Запобігання дискримінації

У законопроекті відсутні положення, які містять ознаки дискримінації.

  1. Запобігання корупції

У законопроекті відсутні правила та процедури, які можуть містити ризики вчинення корупційних правопорушень.

  1. Громадське обговорення

Проект Закону України потребує проведення консультацій з громадськістю.

  1. Оцінка регуляторного впливу

Законопроект не є регуляторним актом та не потребує погодження з Державною регуляторною службою України.

101. Вплив реалізації акта на ринок праці

Проект сприятиме збереженню, залученню кадрів та створенню нових робочих місць на ринку праці.

  1. Прогноз соціально-економічних та інших наслідків прийняття законопроекту

Реалізація цього закону не призведе до втрат державного бюджету та значно покращить інвестиційний клімат й умови ведення бізнесу у легкій промисловості України, що в результаті дозволить суттєво збільшити обсяги виробництва, підвищити обороноздатність держави у частині забезпечення речовим майном, покращити торговельний баланс, збільшити експорт та отримати значний позитивний соціально-економічний ефект у вигляді збільшення надходжень до державного й місцевих бюджетів за рахунок податків та створення додаткових робочих місць.

Народні депутати України: Задорожній М.М.

Пуртова А.А.

Васильєв І.С.

Дирдін М.Є.

Таким чином Ви завжди зможете слідкувати за оновленнями на сторінці Zakonoproekt.Org.UA на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на GOOGLE+ Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com

Zakonoproekt.org.ua - це незалежне видання, що фінансуються за рахунок реклами та кожного використання читачами рекламних банерів на цьому сайті.

© 2010 www.zakonoproekt.org.ua . Творимо закони разом! Аналіз законів та аналіз і розробляння законопроектів. Сайт - це останні новини щодо Верховної Ради України. Президента України,. Кабінет міністрів України та інші органи державної влади і органи місцевого самоврядування на тему: закони, законопроекти та інше законодавство, політика, економіка, фінанси, технології, право, культура, здоров’я.
Усі права на матеріали, що перебувають на сайті, захищенi відповідно до законодавства України. Передрук матеріалів сайту вітається , при наявності прямого гіперпосилання (hyperlink) без редиректа на http://www.zakonoproekt.org.ua .

Карта сайту | © 2010 - 2021 Zakonoproekt.Org.UA
RSS для Zakonoproekt.org.ua