Представництво Zakonoproekt.org.ua на Youtube Представництво Zakonoproekt.org.ua на Twitter.com Представництво Zakonoproekt.org.ua на Linkedin.com RSS для Zakonoproekt.org.ua Про RSS

Проект

вноситься народними депутатами України

Іоновою М.М.

Кондратюк О.К

Геращенко І.В.

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про авторське право і суміжні права

Цей Закон регулює відносини, повязані з виникненням (набуттям), охороною, здійсненням та захистом майнових і немайнових авторських і суміжних прав.

Розділ І

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1.Визначення термінів

У цьому Законі терміни вживаються у такому значенні:

автор фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір;

аудіовізуальний твір твір, що має власну концепцію, складається з серії послідовних рухомих зображень, обєднаних творчим задумом (із звуковим супроводом чи без нього), і може бути переглянутий виключно на екрані (кіноекрані, екрані телевізора, компютера, іншого обладнання);

аудіодискрипція (тифлокоментування) створення окремої звукової доріжки із закадровим описом персонажа, предмета, простору або дії у відеопродукції для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією;

база даних (компіляція даних) сукупність творів, даних або будь-якої іншої незалежної інформації у довільній формі, зокрема електронній, підбір і розташування складових частин якої та її упорядкування є результатом творчої праці, і складові частини якої є доступними індивідуально і можуть бути знайдені за допомогою спеціальної пошукової системи на основі електронних засобів (компютера) чи інших засобів;

веб-сайт сукупність даних, електронної (цифрової) інформації, інших обєктів авторського права і (або) суміжних прав тощо, повязаних між собою і структурованих у межах адреси веб-сайту і (або) облікового запису власника цього веб-сайту, доступ до яких здійснюється через адресу мережі Інтернет, що може складатися з доменного імені, відомостей про каталоги або виклики і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом;

веб-сторінка складова частина веб-сайту, що може містити дані, електронну (цифрову) інформацію, інші обєкти авторського права і (або) суміжних прав;

виконавець фізична особа (актор, співак, музикант, танцюрист, диригент музичних і музично-драматичних творів або інша особа), яка виконує роль, співає, читає, декламує, грає на музичному інструменті, танцює, інтерпретує чи будь-яким іншим способом виконує твори літератури і мистецтва, включаючи твори фольклору;

виконання індивідуальна чи колективна творча праця, що полягає у поданні творів літератури і мистецтва шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом, у тому числі з втіленням художніх образів;

виробник відеограми особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (як із звуковим супроводом, так і без нього);

виробник фонограми особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків чи відтворень звуків;

відеограма перший відеозапис виконання або будь-яких рухомих зображень (із звуковим супроводом чи без нього), крім записів, здійснених засобами автоматичної фіксації, а також записів, що включені до аудіовізуального твору;

відтворення пряме чи опосередковане, тимчасове чи постійне виготовлення одного або більше примірників (копій) обєктів авторського права і (або) суміжних прав будь-яким засобами та у будь-якій формі, повністю чи частково;

власник веб-сайту особа, яка є володільцем облікового запису та встановлює порядок і умови використання веб-сайту. За відсутності доказів іншого власником веб-сайту вважається реєстрант відповідного доменного імені, за яким здійснюється доступ до веб-сайту, і (або) отримувач послуг хостингу;

власник веб-сторінки особа, яка є володільцем облікового запису, що використовується для розміщення веб-сторінки на веб-сайті, та яка управляє і (або) розміщує електронну (цифрову) інформацію в межах такої веб-сторінки. Власник веб-сайту не є власником веб-сторінки, якщо останній володіє обліковим записом, що дозволяє йому самостійно, незалежно від власника веб-сайту, розміщувати інформацію на веб-сторінці та управляти нею;

гіперпосилання формалізоване відповідно до стандартів мережі Інтернет зазначення адреси веб-сайту або його частини (веб-сторінки, даних). У разі якщо гіперпосилання вказує на частину веб-сайту (веб-сторінки), то, крім домену і (або) числової адреси за Інтернет-протоколом, воно може містити додаткові відомості про каталоги або виклики і умови доступу до веб-сторінки, що може бути відтворена або збережена на пристроях, які можуть зчитувати та відтворювати електронну (цифрову) інформацію з використанням мережі Інтернет;

державна система правової охорони інтелектуальної власності Установа і сукупність експертних, наукових, освітніх, інформаційних та інших державних закладів відповідної спеціалізації, що входять до сфериуправлінняУстанови;

електронна (цифрова) інформація аудіовізуальні твори, музичні твори (з текстом або без тексту), компютерні програми, фонограми, відеограми, програми організацій мовлення, що знаходяться в електронній (цифровій) формі, придатній для зчитування і відтворення компютером, які можуть існувати і (або) зберігатися у вигляді одного або декількох файлів (частин файлів), відомостей у базі даних на зберігаючих пристроях компютерів, серверів тощо у мережі Інтернет, а також програми організацій мовлення, що публічно сповіщуються способом електронного (цифрового) доступу (з використанням мережі Інтернет);

запис (звукозапис, відеозапис) фіксування за допомогою спеціальних технічних засобів на відповідному матеріальному носії або в електронній (цифровій) формі звуків, відтворень звуків, рухомих зображень, яке дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або публічне сповіщення за допомогою відповідного пристрою;

імя автора сукупність слів чи знаків, що ідентифікують автора: прізвище та імя автора; прізвище, імя та по батькові автора; ініціали автора; псевдонім автора; прийнятий автором знак (сукупність знаків) тощо;

імя виконавця сукупність слів чи знаків, що ідентифікують виконавця: прізвище та імя виконавця; прізвище, імя та по батькові виконавця; ініціали виконавця; псевдонім виконавця; прийнятий виконавцем знак (сукупність знаків), найменування колективу виконавців тощо;

кабельна ретрансляція прийом і одночасне передавання телерадіоорганізаціями, провайдерами програмної послуги та іншими особами незалежно від використаних технічних засобів повних і незмінних програм організацій мовлення або їх істотних частин, а також творів, виконань, фонограм, відеограм, зокрема таких, що містяться в таких передачах організацій мовлення, за умови, що початкова трансляція такої передачі здійснена організацією мовлення, яка не підпадає під юрисдикцію України відповідно до закону або міжнародного договору, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України;

камкординг відеозапис аудіовізуального твору під час його публічної демонстрації в кінотеатрах, інших кіновидовищних закладах особами, які перебувають у тому самому приміщенні, де відбувається така публічна демонстрація, для будь-яких цілей без дозволу правовласника;

кардшейрінг усунення, деактивація чи інші способи обходу технологічних засобів захисту програм організації мовлення, в результаті чого відповідні програми організації мовлення можуть бути сприйняті або в інший спосіб доступні без застосування технологічних засобів захисту;

карикатура твір образотворчого мистецтва комічного, сатиричного характеру, спрямований на висміювання певних осіб або подій, який може бути творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору чи персонажу твору, без завдання шкоди охороні твору;

компютерна програма набір інструкцій у вигляді слів, цифр, кодів, схем, символів чи у будь-якому іншому вигляді, виражених у формі, придатній для зчитування компютером, які приводять його у дію для досягнення певної мети або результату (це поняття охоплює як операційну систему, так і прикладну програму, виражені у машинному коді або у тексті на будь-якій мові програмування);

контрафактний примірник твору, фонограми, відеограми примірник твору, фонограми чи відеограми, відтворений, опублікований і (або) розповсюджуваний з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі примірники захищених в Україні творів, фонограм і відеограм, що ввозяться на митну територію України без дозволу правовласника, зокрема з країн, в яких ці твори, фонограми і відеограми ніколи не охоронялися або перестали охоронятися;

науковий твір літературний письмовий твір, який містить інформацію про результати наукової, науково-технічної, науково-педагогічної, науково-організаційної діяльності, теоретичних чи експериментальних досліджень тощо, а також відповідає вимогам національних стандартів, інших нормативних документів з питань видавничого оформлення, поліграфічного і технічного виконання наукових творів;

обліковий запис сукупність даних, що зберігаються на комп`ютерному обладнанні (компютерах, серверах) і формалізовані згідно зі стандартами мережі Інтернет, у тому числі дані про доступ до частини каталогів і програмного забезпечення компютерного обладнання, за допомогою яких можна ідентифікувати користувача (наприклад, власника веб-сайту) на такому обладнанні та визначає права доступу, зокрема права додавати, видаляти, змінювати електронну (цифрову) інформацію і дані веб-сайту, надавати доступ до веб-сайту або його частин, окремих даних іншим особам, припиняти функціонування такого веб-сайту або його частини в межах облікового запису;

оприлюднення (розкриття публіці) дія, що вперше робить твір, фонограму, відеограму, програму організації мовлення доступними для публіки;

опублікування випуск в обіг примірників твору, (фонограми, відеограми, програми організації мовлення) у матеріальній формі - у кількості, здатній задовольнити, з урахуванням характеру твору (фонограми, відеограми, програми організації мовлення) розумні потреби публіки;

організація мовлення телерадіоорганізація, зареєстрована у встановленому законом порядку, що здійснює публічне сповіщення радіо- чи телевізійних програм мовлення (як власного виробництва, так і виробництва інших організацій) на підставі ліцензії на мовлення, виданої Національною радою України з питань телебачення і радіомовлення;

особа фізична або юридична особа;

пародія твір, який є творчою переробкою іншого правомірно оприлюдненого твору, без завдання шкоди його охороні, що за своїм змістом має комічний, сатиричний характер або спрямовується на висміювання певних подій або осіб;

персонаж твору особа, істота або постать, представлена в літературному, драматичному творі (а також музично-драматичному чи іншому творі, призначеному для сценічного показу), аудіовізуальному творі, творі образотворчого мистецтва, фотографічному творі, що є результатом уяви автора твору (фантазією автора чи його уявленнями про реальну особу);

перший запис (перший звукозапис, перший відеозапис) фінальний запис, призначений для використання широким колом публіки;

позичка надання права користування примірником твору, фонограми, відеограми на певний строк без мети одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди;

попурі музичний або інший твір, який є творчим підбором і розташуванням уривків інших правомірно оприлюднених творів або який імітує творчий стиль інших авторів чи виконавців або інших історичних епох;

постачальник послуг хостингу особа, яка надає власникам веб-сайтів послуги і (або) ресурси для розміщення веб-сайтів або їх частин у мережі Інтернет та із забезпечення доступу до них через мережу Інтернет. Власник веб-сайту, який розміщує свій веб-сайт або його частину в мережі Інтернет на власних ресурсах і (або) самостійно забезпечує доступ до нього з використанням мережі Інтернет, одночасно є постачальником послуг хостингу;

похідний твір твір, що є творчою переробкою іншого існуючого твору без завдання шкоди його охороні (анотація, адаптація, аранжування, обробка фольклору, пародія, інша переробка твору) чи його творчим перекладом на іншу мову (до похідних творів не належать аудіовізуальні твори, одержані шляхом дублювання, озвучення, субтитрування українською чи іншими мовами інших аудіовізуальних творів);

правовласник особа, яка на законних підставах набула виключні майнові права на обєкт авторського права і (або) суміжних прав;

примірник твору (фонограми, відеограми, програми організації мовлення) копія твору (фонограми, відеограми, програми організації мовлення), виконана у будь-якій матеріальній або електронній (цифровій) формі;

продюсер аудіовізуального твору особа, яка організовує або організовує і фінансує створення аудіовізуального твору;

прокат надання права користування примірником твору, фонограми, відеограми, програми організації мовлення на певний строк з метою одержання прямої чи опосередкованої комерційної вигоди;

псевдонім вигадане імя, вибране автором чи виконавцем для позначення свого авторства чи виконання;

публічне виконання подання творів, виконань, фонограм, програм організації мовлення шляхом декламації, гри, співу, танцю та іншим способом як безпосередньо (у живому виконанні), так і за допомогою будь-яких пристроїв і процесів (за винятком передачі в ефір чи по кабелях) у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сімї або близьких знайомих цієї сімї, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час;

публічна демонстрація аудіовізуального твору, відеограми публічне одноразове чи багаторазове представлення публіці у приміщенні, в якому можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сімї або близьких знайомих цієї сімї, аудіовізуального твору чи зафіксованого у відеограмі виконання або будь-яких рухомих зображень;

публічний показ будь-яка демонстрація оригіналу або примірника твору, виконання, фонограми, відеограми, програми організації мовлення безпосередньо або на екрані за допомогою плівки, слайда, телевізійного кадру тощо (за винятком публічного сповіщення) або за допомогою інших пристроїв чи процесів у місцях, де присутні чи можуть бути присутніми особи, які не належать до кола сімї чи близьких знайомих цієї сімї особи, яка здійснює показ, незалежно від того, чи присутні вони в одному місці і в один і той самий час або в різних місцях і в різний час (публічний показ аудіовізуального твору чи відеограми означає також демонстрацію окремих кадрів аудіовізуального твору чи відеограми без дотримання їх послідовності);

публічне сповіщення (доведення до загального відома) передавання в ефір за допомогою радіохвиль (а також лазерних променів, гамма-променів тощо), у тому числі з використанням супутників, чи передавання на віддаль за допомогою проводів або будь-якого виду наземного чи підземного (підводного) кабелю (провідникового, оптоволоконного та інших видів), а так само передавання способом електронного (цифрового) доступу творів, виконань, будь-яких звуків і (або) зображень, їх записів у фонограмах і відеограмах, програм організації мовлення тощо, коли зазначене передавання може бути сприйняте необмеженою кількістю осіб у різних місцях, віддаленість яких від місця передавання є такою, що без зазначеного передавання зображення чи звуки не можуть бути сприйняті;

репрографічне відтворення (репродукування) факсимільне відтворення у будь-якому розмірі (у тому числі збільшеному чи зменшеному) примірника письмового чи іншого графічного твору шляхом фотокопіювання або іншими подібними способами, крім запису в електронній (цифровій), оптичній чи іншій формі, яку зчитує компютер;

розповсюдження будь-яка дія, за допомогою якої обєкти авторського права і (або) суміжних прав безпосередньо чи опосередковано пропонуються публіці в результаті продажу, опублікування чи іншого випуску в обіг примірників відповідного обєкту;

сирітський твір (фонограма, відеограма) літературний, у тому числі науковий, образотворчий, фотографічний, аудіовізуальний чи інший твір, фонограма, відеограма, що складають частину культурної спадщини та знаходяться у сховищах некомерційних бібліотек, закладів освіти, музеїв, архівів, кіно- фото- аудіофондів, організацій мовлення, і щодо яких було проведено заходи із ідентифікації та розшуку авторів, виконавців, інших субєктів авторського права і (або) суміжних прав , які не призвели до ідентифікації відповідних субєктів авторського права і (або) суміжних прав або віднайдення ідентифікованих субєктів;

службовий твір твір, створений автором у порядку виконання службових обовязків відповідно до службового завдання чи трудового договору (контракту) між ним і роботодавцем;

спеціальний цифровий формат для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією цифровий формат для запису аудійованої книги, яка має зручну навігацію і сприяє швидкому пошуку необхідного матеріалу (сторінка, розділ, параграф, таблиця тощо);

суспільне надбання твори і обєкти суміжних прав, строк дії авторського права і (або) суміжних прав на які закінчився;

сценічний образ сукупність суттєвих характеристик персонажа твору, таких як основні риси зовнішності, стиль одягу, манера поведінки, акцент і характерні вирази, фізичні вади тощо;

твір архітектури твір у галузі мистецтва спорудження будівель і ландшафтних утворень (креслення, ескізи, моделі, збудовані будівлі та споруди, парки, плани населених пунктів тощо);

твір образотворчого мистецтва скульптура, картина, малюнок, гравюра, літографія, твір художнього (у тому числі сценічного) дизайну тощо;

твір ужиткового мистецтва твір мистецтва, в тому числі твір художнього промислу, створений ручним або промисловим способом для користування у побуті або перенесений на предмети такого користування;

технологічні засоби захисту будь-яка технологія, програмне забезпечення, обладнання або компонент, які призначені для обмеження чи унеможливлення доступу до обєктів авторського права і (або) суміжних прав без дозволу правовласника;

установа центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері інтелектуальної власності;

фонограма перший звукозапис виконання або будь-яких звуків чи відтворень звуків, крім записів, що включені до аудіовізуального твору;

цитата порівняно короткий уривок з літературного, наукового чи будь-якого іншого опублікованого твору, який використовується, з обовязковим посиланням на його автора і джерела цитування, іншою особою у своєму творі з метою зробити зрозумілішими свої твердження або для посилання на погляди іншого автора в автентичному формулюванні.

Стаття 2. Законодавство України про авторське право і суміжні права

Законодавство України про авторське право і суміжні права базується на Конституції України і складається з відповідних нормЦивільного кодексу України, цього Закону, законів України «Про кінематографію», «Про телебачення і радіомовлення», «Про видавничу справу», «Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, фільмів, компютерних програм, баз даних», «Про особливості державного регулювання діяльності субєктів господарювання, повязаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування», «Про архітектурну діяльність», «Про культуру», «Про театри і театральну справу», «Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав».

Стаття 3. Сфера дії Закону

1. Дія цього Закону поширюється на:

а) твори, зазначені у статті 8 цього Закону, і обєкти суміжних прав, зазначені у статті 34 цього Закону, незалежно від місця їх першого оприлюднення (або не оприлюднені, але знаходяться в обєктивній формі на території України), авторами яких або особами, яким належить авторське право і (або) суміжні права на них, є фізичні особи, які є громадянами України або не є її громадянами, але мають постійне місце проживання на території України, або юридичні особи, які мають місцезнаходження на території України;

б) твори, зазначені у статті 8 цього Закону, і обєкти суміжних прав, зазначені у статті 34 цього Закону, вперше оприлюднені на території України або вперше оприлюднені за межами України, але після цього протягом 30 днів оприлюднені на території України;

в) програми організацій мовлення, що мають місцезнаходження на території України і здійснюють передачі за допомогою передавачів, розташованих на території України;

г) твори архітектури і скульптури, які обєктивно знаходяться на території України;

д) твори та обєкти суміжних прав, які охороняються відповідно до міжнародних договорів України.

2. Положення цього Закону спрямовані на захист особистих немайнових прав і майнових прав:

а) субєктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і субєктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 35 цього Закону, які є громадянами України або не є громадянами України, але мають постійне місце проживання на території України (для юридичних осіб - місцезнаходження на території України), незалежно від того, на якій території вперше були оприлюднені їх твори чи обєкти суміжних прав;

б) субєктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і субєктів суміжних прав, зазначених участині першій статті 35 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання (для юридичних осіб - їх місцезнаходження), твори чи обєкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території України або не оприлюднені, але які знаходяться в обєктивній формі на території України;

в) субєктів авторського права, зазначених у статті 7 цього Закону, і субєктів суміжних прав, зазначених у частині першій статті 35 цього Закону, незалежно від їх громадянства і постійного місця проживання, твори чи обєкти суміжних прав яких вперше оприлюднені в іншій країні та протягом 30 днів після цього оприлюднені на території України;

г) інших осіб, які мають авторське право і (або) суміжні права.

3. Субєктам авторського права і (або) суміжних прав, незалежно від їх громадянства, твори чи обєкти суміжних прав яких вперше оприлюднені на території іншої держави або не оприлюднені, але знаходяться в обєктивній формі на території іншої держави, правова охорона надається відповідно до міжнародних договорів України.

Стаття 4. Повноваження Установи у сфері охорони авторського права і суміжних прав

1. Установа забезпечує реалізацію державної політики у сфері охорони авторського права і суміжних прав, здійснює свої повноваження у межах, що передбачені законом, і виконує такі функції:

аналізує стан застосування і дотримання національного законодавства і міжнародних договорів у сфері авторського права і суміжних прав;

здійснює контроль за виконанням цього Закону у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

організує розробку нормативів і таблиць щодо розміру тимчасових тарифів винагороди авторам і іншим субєктам авторського права і (або) суміжних прав та подає їх для затвердження в установленому порядку;

забезпечує відтворювачів, імпортерів та експортерів контрольними марками, веде Єдиний реєстр одержувачів контрольних марок відповідно до закону;

організує приймання і розгляд заявок на державну реєстрацію прав автора на твори науки, літератури і мистецтва, а також на реєстрацію договорів, які стосуються прав авторів на твори, і здійснення їх реєстрації;

забезпечує складання і періодичне видання каталогів усіх державних реєстрацій авторського права;

організує публікацію офіційного бюлетеня з питань охорони авторського права і суміжних прав;

забезпечує розробку і реалізацію освітніх програм у сфері охорони авторського права і суміжних прав;

представляє інтереси України з питань охорони авторського права і суміжних прав у міжнародних організаціях відповідно до чинного законодавства;

доручає закладам, підприємствам, організаціям, які входять до державної системи правової охорони інтелектуальної власності, відповідно до їх спеціалізації, виконувати окремі завдання, що визначені цим Законом, Положенням про Установу, іншими нормативно-правовими актами у сфері правової охорони інтелектуальної власності;

здійснює інші повноваження відповідно до законів.

2. Фінансування діяльності Установи провадиться за рахунок коштів Державного бюджету України.

Стаття 5. Застосування правил міжнародного договору

Якщо чинним міжнародним договором, згода на обовязковість якого надана Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що містяться в законодавстві України про авторське право і суміжні права, то застосовуються правила міжнародного договору.

Стаття 6. Права іноземних осіб та осіб без громадянства

Іноземці та особи без громадянства, відповідно до міжнародних договорів чи на основі принципу взаємності мають однакові з особами України права, передбачені цим Законом.

Розділ II

АВТОРСЬКЕ ПРАВО

Стаття 7. Субєкти авторського права

Субєктами авторського права є автори, їх спадкоємці та інші особи, що є правовласниками відповідного твору.

Стаття 8. Обєкти авторського права

Обєктами авторського права є твори у галузі науки, літератури і мистецтва, а саме:

1) літературні письмові твори белетристичного, публіцистичного, або іншого характеру;

2) наукові твори та твори технічного характеру;

3) виступи, лекції, промови, проповіді та інші усні твори;

4) компютерні програми;

5) бази даних;

6) музичні твори з текстом і без тексту;

7) драматичні, музично-драматичні твори, пантоміми, хореографічні та інші твори, призначені для сценічного показу, та їх постановки;

8) аудіовізуальні твори;

9) твори образотворчого мистецтва;

10) твори архітектури, містобудування і садово-паркового мистецтва;

11) фотографічні твори, у тому числі твори, виконані способами, подібними до фотографії;

12) твори ужиткового мистецтва;

13) ілюстрації, карти, плани, креслення, ескізи, пластичні твори, що стосуються географії, геології, топографії, техніки, архітектури та інших сфер діяльності;

14) сценічні обробки творів, зазначених у пункті 1 цієї частини, і обробки фольклору, придатні для сценічного показу;

15) похідні твори;

16) збірники творів, збірники обробок фольклору, енциклопедії та антології, збірники звичайних даних, інші складені твори за умови, що вони є результатом творчої праці за добором, координацією або упорядкуванням змісту без порушення авторських прав на твори, що входять до них як складові частини;

17) тексти перекладів для дублювання, озвучення, субтитрування українською та іншими мовами іноземних аудіовізуальних творів;

18) інші твори.

Стаття 9. Охорона обєктів авторського права

1. Охороні за цим Законом підлягають всі твори, як оприлюднені, так і не оприлюднені, як завершені, так і не завершені, незалежно від їх призначення, жанру, обсягу, мети (освіта, інформація, реклама, пропаганда, розваги тощо).

2. Передбачена цим Законом охорона поширюється тільки на форму вираження твору і не поширюється на будь-які ідеї, теорії, принципи, методи, процедури, процеси, системи, способи, концепції, відкриття, навіть якщо вони виражені, описані, пояснені, проілюстровані у творі.

3. Частина твору, яка може використовуватися самостійно, у тому числі оригінальна назва твору, персонаж твору, імя персонажу твору, сценічний образ тощо, розглядається як твір і охороняється відповідно до цього Закону.

Стаття 10. Обєкти, що не охороняються

Не є обєктами авторського права:

1) усні або письмові повідомлення про новини дня або поточні події, що не мають ознак оригінальності і творчості та мають характер звичайної прес-інформації;

2) твори народної творчості (фольклор);

3) видані органами державної влади у межах їх повноважень офіційні документи політичного, законодавчого, адміністративного характеру (закони, укази, постанови, судові рішення, державні стандарти тощо) та їх офіційні переклади;

4) державні символи України, державні нагороди; символи і знаки органів державної влади, Збройних Сил України та інших військових формувань; символіка територіальних громад; символи та знаки підприємств, установ та організацій;

5) грошові знаки;

6) розклади руху транспортних засобів, розклади телерадіопередач, телефонні довідники та інші аналогічні бази даних, що не відповідають критеріям оригінальності, у тому числі ті, на які поширюється право особливого роду (sui generis).

Проекти офіційних символів і знаків, зазначених у пунктах 4 і 5 частини першої цієї статті, до їх офіційного затвердження розглядаються як твори і охороняються відповідно до цього Закону.

Стаття 11. Виникнення і здійснення авторського права. Презумпція авторства

1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Первинним субєктом, який набуває авторське право внаслідок факту створення твору, є автор твору.

2. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).

Це положення застосовується також у разі опублікування примірників твору під псевдонімом, який ідентифікує автора.

3. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей.

4. Особа, яка має авторське право (автор твору чи інша особа - правовласник), для сповіщення про свої права може використовувати знак охорони авторського права. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера "c", обведена колом (©);

імя (найменування) правовласника;

рік першої публікації твору.

Знак охорони авторського права проставляється на оригіналі і кожному примірнику твору.

5. Якщо твір опубліковано анонімно чи під псевдонімом (за винятком випадку, коли псевдонім однозначно ідентифікує автора), видавець твору (його імя чи назва мають бути зазначені на творі) вважається представником автора і має право захищати права останнього. Це положення діє до того часу, поки автор твору не розкриє своє імя і не заявить про своє авторство.

6. Автор чи інша особа правовласник для засвідчення авторства (авторського права) на оприлюднений чи не оприлюднений твір, факту і дати опублікування примірників твору чи укладення договорів, які стосуються авторського права, у будь-який час протягом строку охорони авторського права може звернутися до Установи із заявою про державну реєстрацію авторського права та (або) договорів, які стосуються авторського права.

7. Договорами, які стосуються авторського права, зокрема, є:

а) договір про розподіл прав між співавторами твору;

б) договір про розподіл прав на службовий твір між автором і роботодавцем;

в) цивільно-правовий договір про створення твору між автором і роботодавцем;

г) договір замовлення на створення твору;

д) договір передання (відчуження) майнових авторських прав на твір;

е) договір надання виключного права на використання твору (договір з виключною ліцензією);

є) договір надання невиключного права на використання твору (договір з невиключною ліцензією).

Цей перелік не є вичерпним.

8. Державна реєстрація авторського права і договорів, які стосуються авторського права, здійснюється Установою відповідно до затвердженого Кабінетом Міністрів Українипорядку. Установа складає і періодично видає каталоги всіх державних реєстрацій.

За підготовку Установою до державної реєстрації авторського права і договорів, які стосуються авторського права, сплачуються збори,розмірияких визначаються Кабінетом Міністрів України.

Установою видається свідоцтво про реєстрацію авторського права. За видачу свідоцтва сплачується державне мито, кошти від сплати якого перераховуються до Державного бюджету України. Розмір і порядок сплати державного мита за видачу свідоцтва визначаються законодавством.

9. Особа, яка володіє матеріальним обєктом, в якому втілено (виражено) твір, не може перешкоджати особі, яка має авторське право, у його реєстрації.

Стаття 12. Авторське право і право власності на матеріальний обєкт, в якому втілено твір

1. Авторське право і право власності на матеріальний обєкт, в якому втілено твір, не залежать одне від одного. Відчуження матеріального обєкта, в якому втілено твір, не означає відчуження авторського права і навпаки.

2. Власникові матеріального обєкта, в якому втілено оригінал твору образотворчого мистецтва чи архітектури, не дозволяється руйнувати цей обєкт без попереднього пропонування його авторові твору за ціну, що не перевищує вартості матеріалів, витрачених на його створення. Якщо збереження обєкта, в якому втілено оригінал твору, є неможливим, власник матеріального обєкта, в якому виражено оригінал твору, повинен дозволити авторові зробити копію твору у відповідній формі, а якщо це стосується архітектурної споруди - фотографії твору.

Стаття 13.Співавторство

1. Співавторами є особи, спільною творчою працею яких створено твір.

Авторське право на твір, створений у співавторстві, належить всім співавторам незалежно від того, чи утворює такий твір одне нерозривне ціле або складається із частин, кожна з яких має самостійне значення.

Відносини між співавторами можуть бути визначені договором (зокрема, про розподіл прав), укладеним між ними.

У разі відсутності договору між співавторами авторське право на твір здійснюється всіма співавторами спільно на наступних умовах:

1) якщо твір, створений у співавторстві, утворює одне нерозривне ціле, то жоден із співавторів не може без достатніх підстав відмовити іншим у наданні дозволу на оприлюднення, використання або зміну твору;

2) Якщо твір, створений у співавторстві, складається з частин, кожна з яких має самостійне значення, то кожен із співавторів має право використовувати створену ним частину твору на власний розсуд.

2. У разі порушення спільного авторського права кожен співавтор може доводити своє право в судовому порядку.

3. Винагорода за використання твору належить співавторам у рівних частках, якщо договором між ними не передбачається інше.

4. Інтервю, яке має ознаки оригінальності і творчості та не має на меті звичайне інформування публіки про поточні події, у тому числі в порядку, передбаченому Законом України "Про доступ до публічної інформації", вважається твором, створеним у співавторстві.

Співавторами інтервю є особа, яка дала інтервю, та особа, яка його взяла.

Особа, яка дала інтервю, може звернутись до особи, яка взяла інтервю, з вимогою узгодження змісту інтервю перед його оприлюдненням.

В інших випадках вважається, що згода особи, яка дала інтервю, на оприлюднення інтервю засвідчується фактом її участі у створенні інтервю.

Стаття 14.Особисті немайнові права автора

1. Автору належать такі особисті немайнові права:

1) право вимагати визнання свого авторства шляхом зазначення належним чином імені автора на творі і його примірниках і за будь-якого публічного використання твору, якщо це практично можливо;

2) право забороняти під час публічного використання твору згадування свого імені, якщо він як автор твору бажає залишитись анонімом;

3) право вибирати псевдонім, зазначати і вимагати зазначення псевдоніма замість справжнього імені автора на творі і його примірниках і під час будь-якого його публічного використання;

4) право вимагати збереження цілісності твору і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору або будь-якому іншому посяганню на твір, що може зашкодити честі і репутації автора.

2. Особисті немайнові права автора не можуть бути передані (відчужені) іншим особам.

Стаття 15.Майнові права автора

1. До майнових прав автора (майнових авторських прав) належать:

а) виключне право на використання твору;

б) виключне право на дозвіл використання твору іншими особами;

в) виключне право на заборону використання твору іншими особами.

Майнові права автора можуть бути передані (відчужені) автором чи іншим правовласником іншій особі повністю або частково, на умовах, визначених законом чи договором, після чого ця особа, в свою чергу, стає правовласником.

Майнові авторські права, що передаються за договором, мають бути у ньому визначені. Майнові права, не зазначені в договорі як відчужувані, вважаються такими, що не передані.

2. Виключне право на використання твору правовласником дозволяє йому використовувати твір у будь-якій формі і будь-яким способом.

3. Виключні права правовласника на дозвіл або заборону використання твору іншими особами дають йому право дозволяти або забороняти:

1) відтворення та опублікування примірників твору;

2) публічне виконання твору;

3) публічне сповіщення твору;

4) публічну демонстрацію твору;

5) публічний показ твору;

6) переклад твору;

7) переробку, адаптацію, аранжування та інші подібні зміни твору;

8) включення твору до складу іншого обєкту авторського права;

9) включення твору як складової частини до збірників, антологій, енциклопедій тощо;

10) розповсюдження творів;

11) прокат;

12) позичку;

13) імпорт, експорт примірників твору.

Цей перелік не є вичерпним.

4. Майнові авторські права можуть спільно належати кільком правовласникам на підставі договору або закону.

Якщо інше не передбачено договором чи законом, то:

а) кожен із відповідних правовласників має право використовувати твір на власний розсуд;

б) реалізація права на дозвіл або заборону використання твору іншими особами здійснюється відповідними правовласниками лише спільно;

в) винагорода за використання твору належить відповідним правовласникам у рівних частках.

5. У договорі між правовласниками, яким спільно належить майнове авторське право, можуть визначатись частки кожного правовласника у належному їм авторському праві, умови використання твору кожним із правовласників, обсяг прав на дозвіл або заборону використання твору іншими особами, належний кожному з правовласників тощо.

6. Частковий поділ майнового авторського права, зокрема, може здійснюватися за:

а) видами майнових прав, зазначеними у частині 1 цієї статті;

б) способами використання твору, зазначеними у частині 3 цієї статті;

в) територією використання твору;

г) строками використання твору;

д) відсотками у майновому праві тощо.

Цей перелік не є вичерпним.

7. Автори та інші правовласники мають право вимагати виплати винагороди за будь-яке використання твору, за винятком випадків, передбачених статтями 24-28 цього Закону.

Обмеження майнових прав, встановлені статтями 24-28 цього Закону, здійснюються за умови, що вони не завдаватимуть шкоди використанню твору і не обмежуватимуть безпідставно законні інтереси правовласника.

8. Розмір і порядок виплати винагороди авторам та іншим правовласникам встановлюється у договорах про створення і (або) використання обєктів авторського права або, у випадках, пердбачених законом, у договорах, укладених організаціями колективного управління.

9. Якщо примірники твору були правомірно опубліковані в Україні, дозволяється подальший продаж чи інший перехід права власності на ці примірники без дозволу правовласника чи виплати йому винагороди, а щодо творів образотворчого мистецтва - з урахуванням положеньстатті 30цього Закону.

При цьому право дозволяти чи забороняти прокат або позичку стосовно цих примірників залишається виключно за правовласником.

Стаття 16.Авторське право на службові твори

1. Особисте немайнове авторське право на службовий твір належить його автору.

2. Виключне майнове авторське право на службовий твір належить роботодавцю з моменту створення службового твору, якщо інше не передбачено трудовим договором (контрактом), договором про розподіл прав на службовий твір між автором і роботодавцем або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

3. За створення і використання службового твору автору належить авторська винагорода, розмір та порядок виплати якої встановлюються трудовим договором (контрактом), договором про розподіл прав на службовий твір між автором і роботодавцем або цивільно-правовим договором між автором і роботодавцем.

Стаття 17.Авторське право на твір, створений на замовлення

1. Особисте немайнове авторське право на твір, створений на замовлення, належить його автору.

2. Підставою для створення твору на замовлення є письмовий договір, укладений між замовником та виконавцем (автором (співавторами), фізичною особою-підприємцем чи юридичною особою, яка організує створення твору на замовлення).

3. Виключне майнове авторське право на твір, створений на замовлення, належить замовнику з моменту створення твору, якщо інше не передбачено договором.

4. За договором створення твору на замовлення авторські майнові права можуть належати виключно замовнику, або сторонам спільно, або виключно виконавцю.

5. У разі, якщо договір створення твору на замовлення передбачає, що майнові авторські права на твір належать замовнику і виконавцю спільно, сторони можуть передбачити частковий поділ належного їм майнового права, зокрема:

а) за видами майнових прав;

б) за способами використання твору, створеного на замовлення;

в) за територією використання твору, створеного на замовлення;

г) за строками використання твору, створеного на замовлення;

д) за відсотками у майновому праві тощо.

Цей перелік не є вичерпним.

Стаття 18.Авторське право на аудіовізуальний твір

1. Авторами аудіовізуального твору є:

а) режисер-постановник;

б) автор сценарію і (або) текстів, діалогів;

в) автор спеціально створеного для аудіовізуального твору музичного твору з текстом або без нього;

г) художник-постановник;

д) оператор-постановник.

Одна і та сама фізична особа може суміщати дві або більше із наведених у цій частині авторських функцій.

2. Якщо інше не передбачено у договорі про створення аудіовізуального твору, вважається, що автори, які зробили внесок або зобовязалися зробити внесок у створення аудіовізуального твору, передали (відчужили) майнові авторські права продюсеру аудіовізуального твору. Автори не мають права заперечувати проти будь-якого використання цього твору, а також субтитрування і дублювання його тексту, крім права на окреме публічне виконання музичних творів, включених до аудіовізуального твору.

Автори (їх спадкоємці) незалежно від передання (відчуження) майнових авторських прав на аудіовізуальний твір зберігають право на справедливу винагороду за використання аудіовізуального твору в порядку, передбаченому законом. Винагорода виплачується авторам (їх спадкоємцям) особисто або через організації колективного управління.

3. Автори, твори яких увійшли як складова частина до аудіовізуального твору (як тих, що існували раніше, так і створених у процесі роботи над аудіовізуальним твором), зберігають авторське право кожний на свій твір і можуть самостійно використовувати його незалежно від аудіовізуального твору в цілому, якщо договором з продюсером аудіовізуального твору не передбачено інше.

4. Продюсер аудіовізуального твору є виробником першого запису аудіовізуального твору.

Продюсер аудіовізуального твору має право дозволяти чи забороняти оприлюднення першого запису аудіовізуального твору та виготовлення примірників першого запису аудіовізуального твору, прокат і позичку примірників першого запису аудіовізуального твору, якщо інше не передбачене договором замовлення на створення аудіовізуального твору.

Стаття 19.Авторське право на компютерні програми

1. Компютерні програми охороняються як літературні твори. При цьому охорона за цим Законом надається математичному виразу компютерної програми будь-якої форми. Ідеї та принципи, на яких ґрунтується будь-який елемент компютерної програми, зокрема ті, на яких ґрунтується її інтерфейс, не охороняються авторським правом.

2. Компютерна програма охороняється, якщо вона має ознаки оригінальності, тобто є продуктом інтелектуальної творчої праці автора.

Стаття 20.Авторське право на збірники та інші складені твори

1. Автору збірника чи інших складених творів (упоряднику) належить авторське право на здійснене ним упорядкування (підбір і розташування) творів, що є результатом творчої праці.

Упорядник здійснює свої права за умови дотримання ним прав на кожен твір, включений до складеного твору.

Правовласники творів, включених до складеного твору, мають право використовувати ці твори незалежно від складеного твору, якщо інше не передбачено договором з упорядником.

Авторське право упорядника не перешкоджає іншим особам здійснювати самостійний підбір або розташування тих самих творів для створення своїх складених творів.

Стаття 21. Авторське право на бази даних (компіляції даних)

1. Бази даних (компіляції даних) охороняються як такі, якщо вони за добором або упорядкуванням їх складових частин мають ознаки оригінальності, тобто є результатом інтелектуальної творчої праці упорядника.

2. Охорона баз даних не поширюється на їхнє інформаційне наповнення і не завдає шкоди будь-яким правам на обєкти, що увійшли до складу баз даних.

3. Охорона баз даних не поширюється на компютерні програми, що використовуються в процесі створення або функціонування баз даних.

Стаття 22. Право особливого роду на неоригінальні бази даних

1. Право особливого роду (sui generis) надається упоряднику неоригінальної бази даних, який здійснив суттєвий внесок в процес накопичування, перевірки чи представлення вмісту бази даних, і може бути передане (відчужене) упорядником іншим особам.

2. Право особливого роду включає правомочність володільця цим правом на використання бази даних, а також правомочність запобігати вилученню та/чи повторному використанню всього вмісту бази даних чи значної її частини у якісному чи кількісному вимірі.

Під вилученням розуміється постійне або тимчасове перенесення всього вмісту бази даних або значної її частини на інший носій в будь-який спосіб і в будь-якій формі.

Під повторним використанням розуміється будь-яка форма надання невизначеному колу осіб всього вмісту бази даних або значної її частини.

3. Якщо примірники бази даних, щодо якої надається право особливого роду, були правомірно опубліковані в Україні, дозволяється подальший продаж чи інший перехід права власності на ці примірники, без дозволу володільця права особливого роду чи виплати йому винагороди.

При цьому право дозволяти чи забороняти прокат або позичку стосовно цих примірників залишається виключно за володільцем права особливого роду.

Право особливого роду починає діяти з дати закінчення виготовлення такої бази даних та спливає через пятнадцять років, рахуючи від початку року, наступного за датою закінчення виготовлення.

Стаття 23. Авторське право на похідні твори

1. Перекладачам, авторам інших похідних творів належить авторське право на здійснені ними переклад, адаптацію, аранжування або іншу переробку твору.

Перекладачі, автори інших похідних творів користуються авторським правом на створений ними твір за умови дотримання ними прав на твір, який зазнав перекладу, адаптації, аранжування або іншої переробки.

2. Авторське право перекладачів, авторів інших похідних творів не перешкоджає іншим особам здійснювати свої переклади, інші переробки тих самих творів.

Стаття 24.Вільне використання творів

1. Без дозволу правовласника і виплати йому винагороди, але з обовязковим зазначенням імені автора і джерела запозичення, допускається:

1) використання цитат (коротких уривків) з опублікованих творів у обсязі, виправданому поставленою метою, в тому числі цитування статей з газет і журналів у формі оглядів преси, якщо воно зумовлено критичним, полемічним, науковим або інформаційним характером твору, до якого цитати включаються; вільне використання цитат у формі коротких уривків з виступів і творів, включених до фонограми (відеограми) або програми організації мовлення;

2) використання літературних і художніх творів у обсязі, виправданому поставленою метою, як ілюстрацій у виданнях, передачах, програмах організацій мовлення, звукозаписах чи відеозаписах навчального характеру;

3) відтворення у пресі, публічне виконання чи публічне сповіщення попередньо опублікованих у газетах або журналах статей з поточних економічних, політичних, релігійних та соціальних питань чи публічно сповіщених творів такого ж самого характеру у випадках, коли право на таке відтворення, публічне виконання чи публічне сповіщення спеціально не заборонено автором;

4) відтворення з метою висвітлення поточних подій засобами фотографії або кінематографії, публічне сповіщення або інше публічне повідомлення творів, побачених або почутих під час перебігу таких подій, в обсязі, виправданому інформаційною метою;

5) відтворення у каталогах творів, виставлених на доступних публіці виставках, аукціонах, ярмарках або у колекціях для висвітлення зазначених заходів, без використання цих каталогів у комерційних цілях;

6) видання та відтворення випущених у світ творів рельєфно-крапковим шрифтом для сліпих та аудіотворів (аудіодокументів, аудіокниг) з нанесенням спеціального цифрового формату для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією, розмітки для зручної навігації з метою розповсюдження між особами з інвалідністю по зору та осіб з дислексією, а також поповнення бібліотечних фондів спеціалізованих бібліотек, бібліотек навчальних закладів та центрів реабілітації для осіб з інвалідністю і дітей з інвалідністю по зору, громадських організацій сліпих, підприємств, установ, організацій, де працюють особи з інвалідністю по зору, крім випадків прямого чи опосередкованого використання цих творів з комерційною метою;

7) відтворення примірників творів для судового і адміністративного провадження в обсязі, виправданому цією метою;

8) публічне виконання музичних творів під час офіційних і релігійних церемоній, а також похоронів в обсязі, виправданому характером таких церемоній;

9) відтворення з інформаційною метою у газетах та інших періодичних виданнях, передача в ефір або інше публічне сповіщення публічно виголошених промов, звернень, доповідей та інших подібних творів у обсязі, виправданому поставленою метою;

10) використання правомірно оприлюднених літературних, художніх, музичних та інших творів для створення на їх основі іншого твору в жанрі пародії, попурі або карикатури;

11) адаптація існуючих і створюваних аудіовізуальних творів для сліпих, осіб з порушеннями зору та осіб з дислексією шляхом застосування аудіодискрипції (тифлокоментування).

2. Без дозволу правовласника і виплати йому винагороди допускається позичка бібліотеками державної або комунальної форми власності правомірно опублікованих примірників творів, крім примірників компютерних програм, баз даних. При цьому примірники творів, виражені в електронній формі, що надаються бібліотеками, у тому числі у порядку взаємного користування бібліотечними ресурсами, можуть надаватися лише в приміщеннях бібліотек за умов виключення можливості створення копій цих творів в електронній формі для використання поза приміщенням бібліотеки.

3. Без дозволу правовласника і виплати йому винагороди допускається репрографічне відтворення одного чи декількох примірників твору бібліотеками та архівами, які мають статус неприбуткової організації, у наступних випадках:

1) відтворюваним твором є окрема опублікована стаття та інші невеликі за обсягом твори чи уривки з письмових творів (за винятком компютерних програм і баз даних), з ілюстраціями чи без них, при цьому відтворення здійснюється за запитами фізичних осіб за умови, що:

а) бібліотека, архів мають достатньо підстав вважати, що такий примірник використовуватиметься з метою освіти, навчання і приватного дослідження;

б) відтворення примірника твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру;

2) відтворення здійснюється для збереження або заміни загубленого, пошкодженого та непридатного примірника даної бібліотеки чи архіву або для відновлення загубленого, пошкодженого або непридатного примірника з фонду аналогічної бібліотеки чи архіву, а одержання такого примірника іншим шляхом неможливе, при цьому відтворення примірника твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.

4. Без дозволу правовласника і виплати йому винагороди допускається відтворення примірника твору для навчання, зокрема:

1) відтворення уривків з опублікованих письмових творів, аудіовізуальних творів як ілюстрацій для навчання за умови, що обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

2) репрографічне відтворення навчальними закладами для аудиторних занять опублікованих статей та інших невеликих за обсягом творів, а також уривків з письмових творів з ілюстраціями або без них за умови, коли:

а) обсяг такого відтворення відповідає зазначеній меті;

б) відтворення примірника твору є поодиноким випадком і не має систематичного характеру.

Стаття 25.Вільне використання компютерних програм

1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником компютерної програми, має право без дозволу правовласника:

1) внести до компютерної програми зміни (модифікації) з метою забезпечення її функціонування на обладнанні особи, яка використовує ці програми, і вчинення дій, повязаних з функціонуванням компютерної програми відповідно до її призначення, зокрема запис і збереження в памяті компютера, а також виправлення помилок у функціонуванні компютерної програми;

2) виготовляти резервну копію компютерної програми;

3) спостерігати, вивчати, досліджувати функціонування компютерної програми з метою визначення ідей і принципів, що лежать в її основі, за умови, що це робиться в процесі виконання будь-якої дії із завантаження, виведення на екран, функціонування, передачі чи запису в память (збереження) компютерної програми;

4) декомпілювати компютерну програму (перетворити її з машинного коду в текст на мові програмування) з метою одержання інформації, необхідної для досягнення її взаємодії із незалежно розробленою компютерною програмою, за дотримання таких умов:

а) інформація, необхідна для досягнення здатності до взаємодії, раніше не була доступною цій особі з інших джерел;

б) зазначені дії здійснюються тільки щодо тих частин компютерної програми, які необхідні для досягнення здатності до взаємодії;

в) інформація, одержана в результаті декомпіляції, може використовуватися лише для досягнення здатності до її взаємодії з іншими програмами, але не може передаватися іншим особам, крім випадків, якщо це необхідно для досягнення здатності до взаємодії з іншими програмами, а також не може використовуватися для розроблення компютерної програми, схожої на декомпільовану компютерну програму, або для вчинення будь-якої іншої дії, що порушує авторське право.

2. Положення цієї статті не повинні тлумачитись як такі, що обмежують законні інтереси правовласника або перешкоджають нормальному використанню компютерної програми.

Стаття 26.Вільне використання баз даних

1. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником бази даних, має право без дозволу правовласника здійснювати будь-які дії, необхідні для забезпечення доступу до інформаційного вмісту бази даних і нормального використання інформаційного вмісту бази даних даною особою особисто.

Якщо особа має право використовувати лише частину бази даних, вказане положення застосовується лише до цієї частини.

2. Особа, яка правомірно володіє правомірно виготовленим примірником бази даних, має право без дозволу правовласника здійснювати:

а) відтворення примірника бази даних в неелектронній формі для приватних цілей;

б) використання бази даних з метою демонстрації для навчальних або наукових досліджень, за умови зазначення джерела і в обсязі, необхідному для досягнення некомерційної мети;

в) використання бази даних для судового і адміністративного провадження.

3. Положення цієї статті не повинні тлумачитись як такі, що обмежують законні інтереси правовласника або перешкоджають нормальному використанню бази даних.

Стаття 27.Вільне відтворення примірників творів у особистих цілях

1. Допускається без дозволу правовласника і виплати йому винагороди відтворювати виключно в особистих цілях або для кола сімї примірники правомірно оприлюднених творів, крім:

а) творів архітектури у формі будівель і споруд;

б) компютерних програм і баз даних, за винятком випадків, передбачених статтями 25 і 26 цього Закону;

2. Дозволяється без дозволу правовласників, але з виплатою їм винагороди здійснення виключно в особистих цілях або для кола сімї репрографічного відтворення примірників творів. Збір, розподіл і виплата винагороди за репрографічне відтворення примірників творів здійснюється організаціями колективного управління в порядку, передбаченому законом.

3. Дозволяється без дозволу правовласників, але з виплатою їм винагороди відтворення виключно в особистих цілях або для кола сімї примірників музичних і аудіовізуальних творів. Збір, розподіл і виплата винагороди за відтворення примірників музичних і аудіовізуальних творів здійснюється організаціями колективного управління в порядку, передбаченому законом.

Стаття 28. Використання сирітських творів

1. Допускається відтворення в електронній (цифровій) формі, публічна демонстрація, публічний показ, публічне сповіщення сирітських творів бібліотеками, архівами, музеями, які мають статус неприбуткової організації, після вжиття заходів із ідентифікації та розшуку авторів, інших субєктів авторського права, які не призвели до ідентифікації відповідних субєктів авторського права або віднайдення ідентифікованих субєктів.

2. Твір втрачає статус сирітського твору, а його використання способами, зазначеними вище, не допускається, у встановленому порядку на підставі доказів про належність майнових прав на твір відповідному субєкту авторського права.

3. Умови і порядок вжиття заходів із ідентифікації та розшуку відповідних субєктів авторського права, набуття статусу сирітського твору, скасування статусу сирітського твору тощо визначаються Кабінетом Міністрів України.

Стаття 29.Право доступу до твору образотворчого мистецтва

При передачі твору образотворчого мистецтва чи матеріального обєкта, в якому втілено цей твір, у власність іншій особі автор має право вимагати доступу до цього твору з метою його використання для відтворення (виготовлення примірників, слайдів, карток, переробок тощо) за умови, що це не порушує законні права та інтереси власника твору образотворчого мистецтва. Власник не може відмовити автору в доступі до твору без достатніх підстав. При цьому від власника твору не можна вимагати доставки твору авторові.

Стаття 30.Право слідування

Автор твору мистецтва, а у разі його смерті - спадкоємці впродовж встановленогостаттею 31цього Законустроку користуються щодо проданих автором оригіналів творів мистецтва невідчужуваним правом на одержання пяти відсотків від ціни кожного наступного продажу твору через аукціон, галерею, салон, крамницю тощо, що йде за першим його продажем, здійсненим автором твору (право слідування). Виплата винагороди у цьому випадку здійснюється зазначеними аукціонами, галереями, салонами, крамницями тощо.

Винагорода виплачується автору (його спадкоємцям) особисто або через організації колективного управління.

Стаття 31.Строкдії авторського права

1. Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення і починає діяти від дня створення твору.

2. Авторське право діє протягом усього життя автора і 70 років після його смерті, крім випадків, передбачених цією статтею.

3. Для творів, оприлюднених анонімно або під псевдонімом, строк дії авторського права закінчується через 70 років після того, як твір було оприлюднено. Якщо взятий автором псевдонім не викликає сумніву щодо особи автора або якщо авторство твору, оприлюдненого анонімно або під псевдонімом, розкривається не пізніше ніж через 70 років після оприлюднення твору, застосовується строк, передбачений частиною другою цієї статті.

4. Авторське право на твори, створені у співавторстві, діє протягом життя співавторів і 70 років після смерті останнього співавтора.

5. У разі, коли весь твір публікується (оприлюднюється) не одночасно, а послідовно у часі томами, частинами, випусками, серіями тощо, строк дії авторського права визначається окремо для кожної опублікованої (оприлюдненої) частини твору.

6. Авторське право на твори посмертно реабілітованих авторів діє протягом 70 років після їх реабілітації.

7. Авторське право на твір, вперше опублікований протягом 30 років після смерті автора, діє протягом 70 років від дати правомірного опублікування примірників твору.

8. Будь-яка особа, яка після закінчення строку охорони авторського права по відношенню до неоприлюдненого твору вперше його оприлюднює, користується захистом, що є рівноцінним захисту майнових прав автора. Строк охорони цих прав становить 25 років від часу, коли твір був вперше оприлюднений.

9. Строк дії авторського права після смерті автора і строки, встановлені частинами третьою - сьомою цієї статті, починаються від дня смерті автора чи з дня настання подій, передбачених у зазначених частинах, але відліковуються з 1 січня року, наступного за роком смерті чи роком, в якому відбулася зазначена подія.

10. Особисті немайнові права автора, передбаченістаттею 14 цього Закону, охороняються безстроково.

Стаття 32.Перехід авторського права у спадщину

1. Майнові авторські права переходять у спадщину. Не переходять у спадщину особисті немайнові права автора.

2. Спадкоємці мають право захищати авторство на твір і протидіяти перекрученню, спотворенню чи іншій зміні твору, а також будь-якому іншому посяганню на твір, що може завдати шкоди честі та репутації автора.

Стаття 33.Перехід творів у суспільне надбання

1. Закінчення строку дії авторського права на твори означає їх перехід у суспільне надбання.

2. Твори, які стали суспільним надбанням, можуть вільно, без виплати винагороди автору чи іншому правовласнику, використовуватися будь-якою особою, за умови дотримання особистих немайнових прав автора.

Розділ III

СУМІЖНІ ПРАВА

Стаття 34.Обєкти суміжних прав

Обєктами суміжних прав, незалежно від призначення, змісту, оцінки, способу і форми вираження, є:

а) виконання;

б) фонограми;

в) відеограми;

г) програми організацій мовлення.

Стаття 35.Субєкти суміжних прав

1. Субєктами суміжних прав є:

а) виконавці творів, їх спадкоємці та інші особи, що є правовласниками відповідних виконань;

б) виробники фонограм, їх спадкоємці (правонаступники) та інші особи, що є правовласниками відповідних фонограм;

в) виробники відеограм, їх спадкоємці (правонаступники) та інші особи, що є правовласниками відповідних відеограм;

г) організації мовлення та їх правонаступники.

2. Виконавці здійснюють свої права за умови дотримання ними прав авторів виконуваних творів та інших субєктів авторського права. Виробники фонограм, виробники відеограм повинні дотримуватися прав субєктів авторського права і виконавців. Організації мовлення повинні дотримуватися прав субєктів авторського права, виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм.

Стаття 36.Виникнення і здійснення суміжних прав

1. Суміжне право на виконання виникає внаслідок факту виконання твору. Первинним субєктом суміжних прав на виконання є виконавець.

Виконавці, що здійснили виконання твору одночасно і узгоджено, є співвиконавцями.

Суміжні права на виконання твору належать усім співвиконавцям спільно, якщо інше не визначено в договорі між ними.

2. Суміжне право на фонограму виникає внаслідок факту виробництва фонограми. Первинним субєктом суміжних прав на фонограму є виробник фонограми.

3. Суміжне право на відеограму виникає внаслідок факту виробництва відеограми. Первинним субєктом суміжних прав на відеограму є виробник відеограми.

4. Суміжне право на програму організації мовлення виникає внаслідок факту її оприлюднення. Первинним субєктом суміжних прав на програму організації мовлення є організація мовлення.

5. Для виникнення і здійснення суміжних прав не вимагається виконання будь-яких формальностей.

6. Виконавець, виробник фонограми, виробник відеограми для сповіщення про свої суміжні права на фонограмах, відеограмах, що розповсюджуються серед публіки на законних підставах, всіх їх примірниках або упаковках примірників можуть використовувати знак охорони суміжних прав. Цей знак складається з таких елементів:

латинська літера "P", обведена колом (®);

імена (найменування) осіб, які мають щодо цих фонограм (відеограм) суміжні права;

рік першої публікації фонограми (відеограми).

За відсутності доказів іншого, виконавцем, виробником фонограми чи відеограми вважаються особи, імена (найменування) яких зазначені на фонограмі, відеограмі та їх примірниках або на їх упаковці.

Стаття 37.Особисті немайнові права виконавців та права на імя (найменування) виробників фонограм, виробників відеограм і організацій мовлення

1. Виконавцеві твору належать такі особисті немайнові права:

а) вимагати визнання того, що він є виконавцем твору;

б) вимагати, щоб його імя зазначалося чи повідомлялося у звязку з кожним його виступом, записом чи виконанням (у разі, якщо це можливо);

в) вимагати забезпечення належної якості запису його виконання і протидіяти будь-якому перекрученню, спотворенню чи іншій суттєвій зміні запису виконання, що може завдати шкоди його честі і репутації.

2. Виробник фонограми, виробник відеограми має право зазначати своє імя (найменування) на кожному примірнику фонограми, відеограми або його упаковці поряд із зазначенням авторів, виконавців і назв творів, вимагати його згадування у процесі використання фонограми, відеограми.

3. Організація мовлення має право вимагати згадування свого найменування у звязку із будь-яким використанням програми організації мовлення.

Стаття 38.Майнові права виконавця

1. Майновим правом виконавця є його виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) публічне сповіщення своїх незафіксованих виконань (прямий ефір);

б) фіксування у фонограмах чи відеограмах своїх раніше незафіксованих виконань;

в) відтворення (пряме і (або) опосередковане) своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі без отримання його дозволу, чи з отриманням дозволу, але якщо відтворення здійснюється з іншою метою, ніж та, на яку він дав дозвіл;

г) розповсюдження своїх виконань, зафіксованих у фонограмі чи відеограмі, у разі, коли при здійсненні першого запису виконання виконавець не дав дозвіл на відтворення примірників відповідної фонограми, відеограми;

д) прокат, позичку примірників фонограм, відеограм, у яких зафіксовано виконання, у разі, коли при здійсненні першого запису виконання виконавець не дав дозвіл на прокат, позичку примірників;

е) публічне сповіщення фонограм, відеограм, у яких зафіксовано виконання, у разі, коли при здійсненні першого запису виконання виконавець не дав дозвіл на такий спосіб їх використання.

Цей перелік є вичерпним.

2. Майнові права виконавця можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі договору, в якому визначаються спосіб використання виконань, розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору і використання виконань, територія, на яку розповсюджуються передані права тощо.

3. У разі, коли виконання використовується в аудіовізуальному творі, вважається, що виконавець передає продюсеру аудіовізуального твору всі майнові права на виконання, якщо інше не передбачено договором.

4. У разі, коли виконавець при здійсненні першого запису виконання надає дозвіл виробнику фонограми чи виробнику відеограми на подальше відтворення примірників фонограми, відеограми, вважається, що виконавець передав виробнику фонограми чи виробнику відеограми виключне право на розповсюдження фонограми, відеограми, а також на прокат, позичку примірників фонограми, відеограми. При цьому виконавець зберігає право на одержання справедливої винагороди за зазначені види використання виконання через організації колективного управління або іншим способом.

Стаття 39.Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм

1. До майнових прав виробників фонограм і виробників відеограм належить їх виключне право на використання своїх фонограм, відеограм і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) відтворення примірників фонограм, відеограм у будь-якій формі і будь-яким способом;

б) розповсюдження серед публіки фонограм, відеограм шляхом відчуження або іншої передачі у власність їх примірників;

в) прокат, позичку примірників фонограм, відеограм;

г) публічне сповіщення фонограм, відеограм;

д) будь-яку видозміну фонограм, відеограм;

е) експорт, імпорт примірників фонограм, відеограм.

Цей перелік є вичерпним.

2. Майнові права виробників фонограм і виробників відеограм можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі закону чи договору. В договорі визначаються спосіб використання фонограми (відеограми), розмір і порядок виплати винагороди, строк дії договору, строк використання фонограми (відеограми), територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.

3. За умови правомірного оприлюднення фонограми, відеограми дозволяється подальше розповсюдження примірників відповідної фонограми, відеограми без отримання дозволу виробника фонограми, виробника відеограми чи їх правонаступників і без виплати їм винагороди.

При цьому право дозволяти чи забороняти прокат або позичку стосовно цих примірників залишається виключно за відповідним правовласником.

Стаття 40.Майнові права організацій мовлення

1. До майнових прав організацій мовлення належить їх виключне право на використання своїх програм будь-яким способом і виключне право дозволяти чи забороняти іншим особам:

а) публічне сповіщення програм організації мовлення або частини програм шляхом трансляції, ретрансляції;

б) фіксування програм організації мовлення або частини програм та їх відтворення;

в) публічне сповіщення програм організації мовлення або частини програм способом електронного (цифрового) доступу;

г) публічне виконання і публічний показ програм організації мовлення або частини програм у місцях торгівлі, виконання робіт, надання послуг, як з платним входом, так і без такого.

Цей перелік є вичерпним.

2. Організація мовлення має право забороняти поширення на території України чи з території України сигналу, що несе її програми, особою, для якої цей сигнал не призначався.

3. Майнові права організації мовлення можуть передаватися (відчужуватися) іншим особам на підставі закону чи договору. В договорі визначаються спосіб і строк використання програми мовлення, розмір і порядок виплати винагороди, територія, на яку розповсюджуються передані права, тощо.

Стаття 41.Вільне використання фонограм, відеограм, програм організацій мовлення

1. Допускаються використання виконань, фонограм, відеограм, програм мовлення, їх фіксування, сповіщення, відтворення і доведення до загального відома без отримання дозволу виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм і організацій мовлення та без виплати їм винагороди у випадках, аналогічних передбаченимстаттею 24цього Закону щодо обмеження майнових прав на літературні, художні і наукові твори, якщо задовольняються такі умови:

а) відтворення зазначених обєктів здійснюється виключно з метою навчання чи наукових досліджень;

б) право на відтворення відповідних обєктів суміжних прав, не поширюється на експорт відтворених примірників фонограм, відеограм, програм організацій мовлення або частини програм за межі митної території України;

в) за субєктами суміжних прав зберігається право на справедливу винагороду з урахуванням кількості відтворених примірників.

Використання відповідних обєктів суміжних прав без отримання дозволу правовласників допускається лише за умови дотримання особистих немайнових прав відповідних субєктів авторського права і суміжних прав.

2. Допускається відтворення в електронній (цифровій) формі, публічний показ, публічне сповіщення сирітських фонограм, відеограм бібліотеками, архівами, музеями, які мають статус неприбуткової організації, після вжиття заходів із ідентифікації та розшуку виконавців, виробників фонограм, виробників відеограм, інших субєктів суміжних прав, які не призвели до ідентифікації відповідних субєктів суміжних прав або віднайдення ідентифікованих субєктів.

3. Фонограма, відеограма втрачає статус сирітської, а її використання способами, зазначеними вище, не допускається, у встановленому порядку на підставі доказів про належність майнових прав на фонограму, відеограму відповідному субєкту суміжних прав.

4. Умови і порядок вжиття заходів із ідентифікації та розшуку відповідних субєктів суміжних прав, набуття статусу сирітської, скасування статусу сирітської тощо визначаються Кабінетом Міністрів України.

5. Допускається відтворення в домашніх умовах і виключно в особистих цілях примірників фонограм, відеограм без отримання дозволу правовласників, але з виплатою їм винагороди через організації колективного управління у порядку, встановленому законом.

6. Вільне використання обєктів суміжних прав, передбачене цією статтею, не повинно завдавати шкоди нормальному використанню виконань, фонограм, відеограм і програм організацій мовлення та зачіпати законні інтереси правовласників.

Стаття 42.Використання фонограм і відеограм, опублікованих з комерційною метою

1. Допускається використання в господарській діяльності фонограм, відеограм, опублікованих з комерційною метою, без отримання дозволу правовласників, але з виплатою їм справедливої винагороди.

2. Використання вказаних обєктів суміжних прав включає:

а) публічне виконання фонограми або її примірника чи публічний показ відеограми або її примірника;

б) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, в ефірі;

в) публічне сповіщення виконання, зафіксованого у фонограмі чи відеограмі та їх примірниках, по проводах (через кабель).

3. Право на справедливу винагороду виникає у виконавців та виробників фонограм, виконавців та виробників відеограм спільно і реалізується через організації колективного управління у порядку, встановленому законом.

Стаття 43.Строк дії суміжних прав

1. Майнові права виконавців охороняються протягом 50 років від дати першого запису виконання.

Особисті немайнові права виконавців охороняються безстроково.

2. Права виробників фонограм, виробників відеограм охороняються протягом 50 років від дати першого опублікування примірників фонограми, відеограми або від дати першого звукозапису фонограми, першого відеозапису відеограми, якщо примірники фонограми, відеограми не були опубліковані протягом зазначеного часу.

3. Організації мовлення користуються наданими цим Законом правами протягом 50 років від дати першого публічного сповіщення програми.

4. Закінчення строків захисту суміжних прав настає 1 січня року, наступного за роком, у якому закінчилися передбачені цією статтею строки захисту.

5. До спадкоємців виконавців і правонаступників виробників фонограм, виробників відеограм та організацій мовлення переходить право дозволяти чи забороняти використання виконань, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення, а також право на одержання винагороди у межах установленого цією статтею строку.

Розділ IV

ЗДІЙСНЕННЯ МАЙНОВИХ ПРАВ НА ОБЄКТИ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ

Стаття 44. Способи здійснення майнових прав на обєкти авторського права і (або) суміжних прав

1. Майнові права на обєкти авторського права і (або) суміжних прав можуть бути здійснені шляхом:

1) особистого використання правовласником належних йому майнових прав;

2) розпоряджання майновими правами;

3) колективного управління майновими правами.

2. Розпоряджання майновими правами на обєкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється, зокрема, на підставі таких договорів:

а) договір замовлення на створення обєкта авторського права і (або) суміжних прав;

б) договір передання (відчуження) майнових авторських прав на твір;

в) договір передання (відчуження) майнових суміжних прав на виконання (фонограму, відеограму, програму організації мовлення);

г) договір надання виключного права на використання твору (виконання, фонограми, відеограми, програми організації мовлення) (договір з виключною чи одиничною ліцензією);

д) договір надання невиключного права на використання твору (виконання, фонограми, відеограми, програми організації мовлення) (договір з невиключною ліцензією).

Цей перелік не є вичерпним.

Вимоги до форми та змісту договорів розпоряджання майновими правами на обєкти авторського права і (або) суміжних прав встановлюються законом.

3. Колективне управління майновими правами на обєкти авторського права і (або) суміжних прав здійснюється організаціями колективного управління в порядку і на умовах, передбачених Законом України"Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (або) суміжних прав".

Розділ V

ЗАХИСТ АВТОРСЬКОГО ПРАВА І СУМІЖНИХ ПРАВ

Стаття 45.Порушення авторського права і суміжних прав

Порушенням авторського права і (або) суміжних прав, що дає підстави для захисту таких прав, у тому числі судового, є:

а) вчинення дій, які порушують особисті немайнові права субєктів авторського права і (або) суміжних прав, визначеністаттями 14і37цього Закону;

б) вчинення дій, які порушують майнові права правовласників, визначеністаттями 15, 18, 30, 38-40 цього Закону;

в) вчинення дій, які порушують право особливого роду (sui generis), надане упоряднику неоригінальної бази даних, визначене статтею 22 цього Закону;

г) зловживання посадовими особами організації колективного управління службовим становищем, що призвело до невиплати або неналежного розподілу та/або неналежної виплати винагороди відповідним субєктам авторського права і (або) суміжних прав;

д) підроблення, зміна чи вилучення інформації, зокрема в електронній формі, про управління правами без дозволу субєктів авторського права і (або) суміжних прав чи особи, яка здійснює таке управління;

е) розповсюдження, імпорт примірників обєктів авторського права і (або) суміжних прав, публічне сповіщення обєктів авторського права і (або) суміжних прав, з яких без дозволу правовласників вилучена чи змінена інформація про управління правами, зокрема в електронній формі;

є) камкординг, а також відтворення, імпорт, розповсюдження, використання контрафактних примірників обєктів авторського права і (або) суміжних прав;

ж) кардшейрінг та інші способи обходу технологічних засобів захисту, а так само створення, виготовлення, реклама, розповсюдження, ввезення з метою розповсюдження, застосування технологій, програмного забезпечення, приладів, призначених для обходу технологічних засобів захисту;

з) піратство у сфері авторського права і (або) суміжних прав, тобто незаконне оприлюднення, незаконна публічна демонстрація, незаконний публічний показ, незаконне публічне сповіщення аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, програм організацій мовлення або їх частин, у тому числі вчинене шляхом електронного (цифрового) доступу (з використанням мережі Інтернет);

і) плагіат, тобто оприлюднення повністю або частково чужого твору під іменем особи, яка не є автором цього твору;

и) вчинення інших дій, що порушують чи створюють загрозу порушення авторського права і (або) суміжних прав.

Стаття 51.Порядок захисту авторського права і суміжних прав

Захист авторського права і суміжних прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і кримінальним законодавством щодо субєктів авторського права і (або) суміжних прав та осіб, яким на законних підставах надане право використання відповідних обєктів авторського права і (або) суміжних прав.

Стаття 52.Способи цивільно-правового захисту авторського права і суміжних прав

1. За захистом свого авторського права і (або) суміжних прав субєкти авторського права і (або) суміжних прав та особи, яким на законних підставах надане право використання відповідних обєктів авторського права і (або) суміжних прав, мають право звертатися в установленому порядку до суду та інших органів відповідно до їх компетенції.

2. З метою захисту свого авторського права і (або) суміжних прав особа має право звертатися до суду та інших органів відповідно до їх компетенції з будь-якими вимогами, зокрема:

а) про визнання та поновлення своїх прав, заборону дій, що порушують авторське право і (або) суміжні права чи створюють загрозу їх порушення;

б) про відшкодування моральної (немайнової) шкоди;

в) про відшкодування збитків (матеріальної шкоди), включаючи упущену вигоду, або стягнення доходу, отриманого порушником внаслідок порушення ним авторського права і (або) суміжних прав, або виплату компенсацій;

г) про забезпечення припинення підготовчих дій до порушення авторського права і (або) суміжних прав, у тому числі призупинення митних процедур, якщо є підозра, що можуть бути пропущені на митну територію України чи з її митної території контрафактні примірники творів, фонограм, відеограм, засоби обходу технологічних засобів захисту, в порядку, передбаченомуМитним кодексом України;

д) про публікацію в засобах масової інформації даних про допущені порушення авторського права і (або) суміжних прав та судові рішення щодо цих порушень;

е) про надання особами, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформації про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників обєктів авторських і суміжних прав, засобів обходу технологічних засобів захисту та про канали їх розповсюдження;

є) про прийняття інших передбачених законодавством заходів, повязаних із захистом авторського права та суміжних прав.

3. Суд має право постановити рішення про:

а) відшкодування моральної (немайнової) шкоди, завданої порушенням авторського права і (або) суміжних прав, з визначенням розміру відшкодування;

б) відшкодування збитків, завданих порушенням авторського права і (або) суміжних прав.

При визначенні розмірів збитків, які мають бути відшкодовані особі, права якої порушено, а також для відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд зобовязаний виходити із суті порушення, майнової і моральної шкоди, завданої особі, яка має авторське право і (або) суміжні права, а також із можливого доходу, який могла б одержати ця особа. У розмір збитків, завданих особі, права якої порушено, додатково можуть бути включені судові витрати, понесені цією особою, а також витрати, повязані з оплатою допомоги адвоката.

в) стягнення із порушника авторського права і (або) суміжних прав доходу, отриманого внаслідок порушення;

г) виплату компенсації, що визначається судом у розмірі від 10 до 50000 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

При визначенні розміру компенсації судом враховується тривалість та систематичність порушення, обсяг порушення (зокрема, з врахуванням території його поширення), сфера господарювання та наміри порушника, а також інші обєктивні обставини;

д) заборону опублікування примірників творів, їх виконань, фонограм, відеограм, заборону їх публічного сповіщення, припинення їх розповсюдження, вилучення (конфіскацію) контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення та обладнання і матеріалів, призначених для їх виготовлення і відтворення, публікацію у пресі інформації про допущене порушення тощо, якщо у ході судового розгляду буде доведено факт порушення авторського права і (або) суміжних прав або факт наявності дій, що створюють загрозу порушення цих прав;

е) вимогу від осіб, які порушують авторське право і (або) суміжні права позивача, інформацію про третіх осіб, задіяних у виробництві та розповсюдженні контрафактних примірників обєктів авторських і суміжних прав, засобів обходу технологічних засобів захисту та про канали їх розповсюдження.

4. Суд може постановити рішення про накладення на порушника штрафу у розмірі 10 відсотків суми, присудженої судом на користь позивача. Сума штрафів передається у встановленому порядку до Державного бюджету України.

5. Суд може постановити рішення про вилучення чи конфіскацію всіх контрафактних примірників творів, фонограм, відеограм чи програм мовлення, щодо яких встановлено, що вони були виготовлені або розповсюджені з порушенням авторського права і (або) суміжних прав, а також засобів обходу технологічних засобів захисту. Це стосується також усіх кліше, матриць, форм, оригіналів, магнітних стрічок, фотонегативів та інших предметів, за допомогою яких відтворюються примірники творів, фонограм, відеограм, програм мовлення, а також матеріалів і обладнання, що використовуються для їх відтворення і для виготовлення засобів обходу технологічних засобів захисту.

За рішенням суду вилучені контрафактні примірники творів (у тому числі компютерні програми і бази даних), фонограм, відеограм, програм мовлення на вимогу особи, яка є субєктом авторського права і (або) суміжних прав і права якої порушено, можуть бути передані цій особі. Якщо ця особа не вимагає такої передачі, то контрафактні примірники підлягають знищенню, а матеріали і обладнання, що використовувалися для відтворення контрафактних примірників, підлягають відчуженню із перерахуванням виручених коштів до Державного бюджету України.

Стаття 53.Порядок припинення порушень авторського права і (або) суміжних прав з використанням мережі Інтернет

1. При порушенні будь-якою особою авторського права і (або) суміжних прав, вчиненому з використанням мережі Інтернет, правовласник чи особа, якій на законних підставах надане право використання відповідних обєктів авторського права і (або) суміжних прав (далі - заявник) має право звернутися до власника веб-сайту та (або) веб-сторінки, на якому (якій) розміщена або в інший спосіб використана відповідна електронна (цифрова) інформація, із заявою про припинення порушення. Заява про припинення порушення подається в порядку, передбаченому цією статтею.

Порядок захисту авторського права і (або) суміжних прав, визначений цією статтею, застосовується до відносин, повязаних з використанням аудіовізуальних творів, музичних творів, компютерних програм, відеограм, фонограм, програм організацій мовлення та їх частин.

2. Заява про припинення порушення повинна містити:

а) відомості про заявника, необхідні для його ідентифікації: імя (найменування); місце проживання (перебування) або місцезнаходження, адреса електронної пошти або поштова адреса, на яку власник веб-сайту або інші особи в передбачених цим Законом випадках мають направляти інформацію; для заявників - юридичних осіб - ідентифікаційні дані про реєстрацію юридичної особи у країні місцезнаходження, зокрема в торговельному, банківському, судовому або державному реєстрі, у тому числі реквізити реєстру, реєстраційний номер;

б) вид і назву обєкта (обєктів) авторського права і (або) суміжних прав, про порушення права на який (які) йдеться у заяві;

в) вмотивоване твердження про наявність у заявника майнових прав інтелектуальн